События

Вакцинація: чому “теорії змови” завойовують наш мозок

“Зрозумійте: ваші емоції не є фактами”. MEDGoblin про когнітивні викривлення, антивакцинаторський рух та критичне мислення.

Андрій Сем’янків — лікар-анестезіолог.
А багатьом він відомий під псевдонімом MEDGoblin – гострий на язик блогер, який висміює міфи та абсурди пострадянської медицини.

Його блог — справжнє поле битви, де люди б’ються в коментарях не на життя, а на бан.

Ще б пак! Не так легко розлучатись зі стереотипами, на яких деякі отримували диплом медвишу, а тепер зелений гоблін на аватарці розповідає, що анальні інтерферони — не працюють, що хворіти на кір — не корисно, а БАДи не захищають від важкої форми коронавірусної хвороби.

Андрій впевнений, що суспільство можна і треба змінювати.
Але робити це потрібно правильно.

В рамках проєкту “Професійні діалоги про вакцинацію” ініційованого ГО “Батьки за вакцинацію”, ми поговорили з Андрієм про те, як комунікувати з населенням щодо вакцинації, чому навіть нобелівські лауреати можуть вірити в антинаукову маячню та що штовхає українців в обійми теорій змов.

Проєкт “Професійні діалоги про вакцинацію” здійснюється за підтримки Міжнародного Фонду «Відродження» та Європейського Союзу в рамках гуманітарної ініціативи «Людяність і взаємодопомога».


  • З’явилась нова вакцина, а страхи навколо неї такі самі, як і щодо вакцин, якими ми вже щепимось десятиліття.
    Чи погоджуєтесь ви з тим, що вакцинація стала заручницею власного успіху?
  • Було б дивно, якби з появою нової вакцини прихильність до вакцинації зросла. Раніше були відомі випадки, що люди важко хворіють, скажімо на кір чи дифтерію, отримують серйозні ускладнення. Але це не заважало антивакцинальній кампанії й надалі поширюватись. На фоні фейків, які пов’язують коронавірусну хворобу з 5-G чіпами та діяльністю Біла Гейтса, очікувати, що вакцину сприймуть позитивно — було б дуже наївно. Отож не дивно, що саме ця вакцина отримує сильний спротив.
  • Але розумієте, якщо брати дифтерію — ми майже не бачимо це захворювання. І на початку, з масовими локдаунами, а тепер — з забитим лікарнями та мільйонами жертв, кількість яких ми можемо відстежувати в реальному часі, здавалося б, що скепсису щодо того, що нас потрібна вакцина — не місце
  • Всі люди бачать те, що вони хочуть бачити. Всі. Якщо людина впевнена, що її обдурюють, що це змова рептилоїдів, що хтось хоче, щоб золотий мільярд став багатшим, а інші вмерли — вона буде в це вірити. А можна жити в інформаційній бульбашці і вірити, що ніхто не захворів. А коли поставлять у приклад колег, відповісти — що тести брешуть і це все змова.І ви не знайдете жодних аргументів на це.
  • Чому люди вірять в змови? Це бажання контролювати ситуацію?
  • Скоріше навпаки. Це бажання пояснити, чому ти нічого не можеш контролювати. Більшості людей важко зрозуміти, що світ бурхливий та хаотичний. Можна бути найрозумнішим та найкрасивішим, але при цьому не бути багатим та щасливим. І ти не завжди можеш з цим щось зробити. З цим важко жити. І люди намагаються знайти ворога, щоб пояснити, чому так. І теорії змови дуже цьому сприяють. А у деяких — це залишки романтизму. Дуже нудно жити у світі, де багато всього вивчено. Хочеться таємниці та віри в масонів.
  • Які когнітивні викривлення, на вашу думку, у тих, хто вірить в теорії змови та пласку землю?
  • Перед тим, як з’являються когнітивні викривлення, у людини вже є певний рівень освіченості. Я наразі не про рівень IQ, а скоріше про те, де людина звикла брати інформацію. Якщо інформаційна гігієна в людини низька, то на перший план виходять типові для всіх когнітивні викривлення. Наприклад, хиба підтвердження: людина вірить в щось і сприймає лише ту інформацію, яка підкріплює цю віру. Все інше вона ігнорує. Це часто йде в тандемі з так званою “сліпою плямою” — коли людина в принципі не помічає в себе когнітивних викривлень. І від такого “дуету” не застрахований ніхто: ні інтелектуали, ні нобелівські лауреати. А ще у кожної людини є якийсь попередній досвід. В Україні у людей попередній досвід — тебе дуже часто обдурюють. Ти можеш кудись вкласти гроші, а їх вкрадуть. Ти можеш проголосувати за політика, а він знову не виправдав очікувань. І от коли можновладці кажуть про небезпечну інфекцію або нову вакцину, а людина через локдаун втратила роботу і сидить вдома та свариться з рідними — вона робить висновок, що їй хочуть нашкодити. Саме їй підсунули цю неприємність. Антивакцинальний рух є в будь-якій країні. Але в заможних країнах, де висока довіра до влади, активність цього руху нижча.
Антивакцинаторський рух розпочався з винайденням першої вакцини.
Джерело фото: Economist
  • Чи є у вас особистий метод перевірки, чи не впадаєте ви в крайнощі. Чи не йдете на поводу у власних упереджень?
  • Я б хотів, щоб базові знання про когнітивні викривлення надавали ще в школі. Знаєте, релігійні люди вважають, що найстрашніший гріх — це гординя. Бо вона заважає побачити інші гріхи. Теж саме і з цією сліпою плямою: дуже легко піддатись когнітивним помилкам, якщо ти навіть не знаєш про їхнє існування і впевнений у своїй позиції. Тому як мінімум варто час від часу нагадувати собі про когнітивні викривлення. Коли я зустрічаюсь з інформацією, яка дратує мене, я намагаюсь змусити себе зупинитись та вслухатись чи вчитатись в те, що намагаються мені донести. Іноді буває, що я змінюю свою точку зору. Нам варто навчитися відділяти свої емоції від фактів. Наші емоції не є фактом. Якщо це визнати, то є шанс почути інших, почитати аргументацію с сторін. Запитайте себе, а чи є взагалі доводи, які б могли мене переконати? Якщо відповідь на це питання “Ні”, то ви маєте прийняти той факт, що підходити до питання не розумно, а емоційно. Ви хочете в щось вірити і ви будете в це вірити.
  • Якщо ми комунікуємо про якесь медичне втручання, ми маємо в тому числі визнавати і недоліки, і ризики. Як варто комунікувати з населенням про побічні ефекти вакцин?
  • Все дуже залежить від того, з ким ми плануємо комунікувати. Я переконаний, що є певна категорія людей, яких неможливо переконати. Це буде просто марна трата часу. З іншими людьми, які готові до діалогу, яким, можливо, бракує якоїсь інформації, я б говорив максимально чесно. Я б не взяв на себе сміливість сказати, що вакцинація — це 100% безпечна процедура. Жодна медична процедура не є 100% безпечною. Навіть психотерапія може мати потенційні побічні ефекти. Чесність — це правильно. Чесність спонукає людей хоча б поцікавитись точкою зору опонента. Так, бувають ускладнення, але в якого відсотку людей? Так, не всі помирають від кору, але який відсоток ускладнень? Якщо порівняти ризики важких наслідків після кору та після вакцини — все стає очевидним. В цьому житті ми завжди комусь довіряємо. Питання, що ви обираєте, як джерело довіри. Якщо ви думаєте, що вся наукова спільнота, всі академіки, університети разом з Всесвітньою організацією охорони здоров’я — в змові — то далі діалогу бути не може.
  • Як бути з авторитетними лікарями та науковцями, які своїми упередженнями та поведінкою лише підкріплюють антивакцинальний рух. Такого, на жаль, дуже багато в Україні.
  • В будь-якій країні, в будь-якій сфері є так званий науковий мейнстрім. Це коли критична більшість науковців підтримує певну ідею. Наприклад, користь вакцинації. І є маргінальні особистості, які попри всі свої регалії, мають іншу думку. Так от, довіряти думці однієї людини — дуже небезпечно. Цьому нас вчить вся історія науки. Науковці — це не якісь роботи. Щоб упевнитись в чомусь, десятиліттями проводяться досліди. І треба переконатись, що у всіх виходять приблизно однакові результати. Читайте офіційні документи, заяви та декларації провідних установ та/або міжнародних організацій. Так, наука теж може помилятись. Природничі науки не можуть завжди надавати 100 % докази. Але наукове джерело помиляється найрідше.
  • Що ви думаєте про обов’язкову вакцинацію? Про ідею, що якщо ти не вакцинуєшся, то не отримуєш медичної страховки, наприклад. Або твої діти не можуть вчитися у школі з іншими дітьми?
  • Я вважаю, що це абсолютно правильно, але допускаю суперечки в цьому питанні. Якщо питання користі вакцинації — це наукове питання і воно не ставиться під сумнів, то це вже питання зі сфери етики та філософії. Але питання вакцинації, на мою думку, не дуже сильно відрізняється від правил дорожнього руху. Якщо ти хочеш їздити на машині — виконуй правила. Якщо хочеш жити в суспільстві — виконуй правила. Ми зараз любимо говорити про свої права, але непогано балансувати з розмовами про наші обов’язки. Але це стосується не лише громадян, але й держави. Держава хоче, щоб люди вакцинувались. Певні ризики вакцинації існують. Отож держава має бути готова компенсувати той факт, що хтось отримав ускладнення, якщо доведено, що це спричинила вакцина.
  • Ніхто не народжується зі знаннями доказової медицини.
    Ви писали, що теж колись практикували те, проти чого наразі пишете пости у своєму блозі. Що підштовхнуло вас переглянути свої погляди?
  • Спочатку це було на рівні власного досвіду. Я просто помітив, що ліки, які прописували й досі прописують деякі лікарі не давали ефекту. Що за відсутності тих ліків ефект був той самий. Я почав занурюватись в деякі питання, вивчати і зрозумів, що наша медицина дуже сильно відстає від того, що заведено вважати сучасною медициною.
  • Що для вас псевдокритичне мислення?
  • В першу чергу, коли люди порушують закони логіки. Наприклад, посил: я чув, що у когось виникло ускладнення після вакцини проти туберкульозу (БЦЖ). Висновок: я не буду вакцинуватись проти коронавірусу. Одне зовсім не виходить з іншого, але у людей це якось вкладається в голові. 100 років тому навіть в церковноприходських школах викладали якесь базове розуміння логіки. Наразі цього немає. Я багато спілкуюсь в інтернеті й можу впевнено заявляти: логічне мислення у людей відсутнє. Починати треба з цього — там, де немає логіки, там про жодне критичне мислення не може бути й мови. Коли людина каже, що не хоче вакцинуватись проти COVID-19, бо не вірить, що там буде справжня вакцина… ну тут хоча б є логічна побудова, але тоді питання: а звідки ти взяв цю інформацію? Як ти прийшов до цього висновку? Розплутувати ось такий клубок міркувань корисно навіть для себе, щоб зрозуміти, де корінь моїх переконань.
Часто ми не усвідомлюємо власні когнітивні викривлення
Джерело фото: Science Based Medicine
  • На чому тримається ефективна комунікація щодо вакцинації?
  • Прості слова, без канцеляризмів. Це по-перше. По-друге — це чесність. Не треба применшувати негативних фактів, які є фактами. От не треба. По-третє, це актуальність інформації. А ще — постійність та частота. Повинна бути постійна ротація повідомлень. Повз людей проходить все. Іноді треба 20, 30, 50 разів донести певну інформацію в різних форматах, щоб людина її почула. Є така когнітивна хиба — евристика доступності. Коли людина часто щось чує, їй може видаватись, що це факт. Іноді щоб донести до людей факти, потрібні спілки та організації, які об’єднують професійних активних людей та “кричать” про розумне, світле і вічне. Ті ж самі “Агенти Змін”. Так, іноді нам просто треба перекричати.

P.S: 29 грудня о 16-30 MEDGoblin візьме участь в онлайн тренінгу “Критичне мислення в боротьбі з COVID-19 та іншими вакцинокерованими інфекційними хворобами”. Він проведе лекцію “Мережеві війни: критичне мислення як стратегія перемоги”.

Наталія Бушковська, журналістка