Нове дослідження показало, що гра в ляльки допомагає дітям розвивати емпатію та навички обробки соціальної інформації

Бренд Barbie® у партнерстві з провідними нейробіологами з університету Кардіффа провели перше дослідження з візуалізацією роботи мозку, де показали достовірні результати впливу гри в ляльки на мозок.

• Дослідження показало, що ігри в ляльки активують ділянки мозку, асоційовані з обробкою соціальної інформації та емпатії. Це свідчить про те, що ігри в ляльки дозволяють дітям репетирувати, використовувати та проявляти ці навички, навіть коли вони грають на самоті.
• Дослідження також показало, що самостійна гра в ляльки дозволяє дітям розвивати емпатію та навички обробки соціальної інформації більше, ніж самостійна гра з планшетом.
• Щоб зрозуміти актуальність висновків, бренд Barbie замовив незалежне опитування 15 000 батьків з 22 країн світу. Результати опитування в Україні показали, що 90 відсотків батьків визначають емпатію як ключову соціальну навичку, яку вони хотіли б розвивати у своєї дитини, і лише 37 відсотків усвідомлюють, що гра в ляльки може допомогти їхній дитині розвивати цю навичку.
• З метою підтримки нових відкриттів бренд Barbie запустив онлайн-платформу, на якій зібрано усі дані для батьків, вихователів та дітей з метою допомоги їм у вдосконаленні та застосуванні навичок розуміння соціальних ситуацій. Цей ресурс було розроблено під керівництвом провідного експерта з питань емпатії, письменниці та педагога-психолога, доктора Мішель Борби.

Протягом останніх 18 місяців доцент доктор Сара Герсон з групою колег із Наукового центру розвитку людини Кардіффського університету використовували технологію нейровізуалізації, щоб вперше засвідчити переваги гри в ляльки на рівні мозку. Дослідницька група, шляхом моніторингу мозкової активності 33 дітей* віком від 4 до 8 років в процесі їхньої гри з різними ляльками Barbie, виявила, що окрема область мозку (pSTS, задня верхня скронева борозна), яка відповідає за обробку соціальної інформації, наприклад емпатії, була активна, навіть коли дитина грала на самоті. Згідно результатам самостійна гра в ляльки дає ті ж самі переваги як хлопчикам, так і дівчатам.

Доктор Герсон пояснює: «Це абсолютно нове відкриття. Ми використовуємо цю область мозку, коли думаємо про інших людей, особливо коли обмірковуємо думки чи почуття іншої людини. Ігри в ляльки спонукають дітей вигадувати власні маленькі уявні світи, на відміну від ігор на знаходження рішень або будівельно-конструктивних ігор. Ляльки заохочують дітей думати про інших людей і про те, як вони можуть взаємодіяти між собою. Той факт, що ми побачили активність області мозку pSTS у нашому дослідженні, свідчить, що гра з ляльками допомагає їм репетирувати деякі соціальні навички, які їм знадобляться у подальшому житті. Оскільки дослідження показало, що на усіх шести континентах ця область мозку відіграє схожу роль у підтримці емпатії та обробки соціальної інформації, то ймовірно, що ці результати можна застосувати для інших країн».

Для збору даних для дослідження ігри всіх дітей поділили на сегменти по різних видах, щоб команда Кардіффа могла окремо фіксувати мозкову активність в процесі кожного виду гри, а саме: самостійної гри з ляльками; гри з ляльками разом з іншою людиною (науковим співробітником); самостійної гри на планшеті; та гри на планшеті разом з іншою людиною (науковим співробітником). 

У грі з ляльками використовувався великий вибір ляльок та ігрових наборів Barbie. Для забезпечення однаковості та системності проходження експерименту, усі ляльки та набори Barbie повертали у вихідне положення перед тим, як кожна наступна дитина розпочинала тест. Щоб забезпечити подібний до гри з ляльками ігровий процес, на планшеті вмикали ігри жанру «відкритий світ» (без встановлених правил та кінцевої мети) та творчі ігри.

 
Результати дослідження показали, що pSTS була активна на однаковому рівні як під час самостійної гри дітей з ляльками, так і під час гри з кимось. Ще одним висновком дослідження є те, що коли дітей залишали для самостійної гри на планшеті, рівень активації pSTS був набагато нижчим, попри те, що ці ігри містили значний елемент творчості.

Щоб зрозуміти актуальність цих нейробіологічних висновків, бренд Barbie замовив незалежне глобальне опитування** серед 15 000 батьків із 22 країн. Згідно результатам опитування в Україні, 90% батьків визначили емпатію як ключову соціальну навичку, яку вони хотіли б розвивати у своєї дитини, і лише 37% усвідомлювали, що гра в ляльки може допомогти їхній дитині розвивати цю навичку. Батьки все більше починають турбуватись, щоб їхня дитина розвивала навички соціального розвитку в сучасних умовах вимушеного перебування вдома, і більше, ніж 84% батьків заявили, що стурбовані тим, як соціальне дистанціювання може вплинути на їхню дитину та її взаємодію з іншими. Також 73% опитуваних відповіли, що якщо буде доведено, що іграшка може допомогти їхній дитині у розвитку соціальних та емоційних навичок, таких як емпатія, то з більшою ймовірністю будуть заохочувати свою дитину до гри з нею.

«Будучи лідерами у категорії ляльок, ми завжди знали про позитивний вплив гри в ляльки на дітей, але до цих пір ми не мали нейробіологічних даних, які б продемонстрували ці переваги», – заявила Ліза МакНайт, старший віце-президент та очільниця глобального департаменту Barbie and Dolls компанії Mattel. «Результати цього дослідження показують, що діти отримують користь від гри з ляльками, такими як Barbie, оскільки вони допомагають розвивати соціальні навички, такі як емпатія, тим самим готуючи їх до майбутнього. Ми продовжуємо відкривати безмежний потенціал у кожній дитині, тому завжди з гордістю пропонуємо ляльок, які стимулюють навички, що високо цінуються батьками і є визначальними ознаками майбутнього емоційного, академічного та соціального успіху дітей.» 

Для підтримки нових відкриттів бренд Barbie створив онлайн-платформу, barbie.com/uk-ua/perevahyhryzlialkamy, на якій зібрано інформацію для батьків, вихователів та дітей з метою допомоги їм у вдосконаленні та застосуванні навичок розуміння соціальних ситуацій. Ресурс було розроблено під керівництвом провідного експерта з питань емпатії, письменниці та педагога-психолога, доктора Мішель Борби.

«Для імітування та копіювання саме соціальних моделей спілкування та прояву емпатії, дітям необхідні іграшки. Адже не кожну соціальну модель поведінки, особливо прояв емпатії, вони готові відображати самі. Особливо хлопчики мають вже змалечку тенденцію не проявляти емоції до інших, окрім близьких», — каже Вікторія Любаревич-Торхова, нейропсихолог когнітивного розвитку (Bs, MSc, Essex, UK), психотерапевт для дорослих та дітей (за методом КПТ). «Дитині замало тільки побачити навколо прояви емпатії. Вона більш здатна проявити ту емпатію, яку отримала сама. При цьому, саме завдяки грі з іграшками психіка дітей швидше включає пошук в пам’яті соціальних моделей поведінки і прояву емпатії. Коли дитина діє від себе (під час гри дитина з дитиною без іграшок), її психіка ще знаходиться на голому рефлексі самозахисту (бігти, битися, завмерти) та діє заради відповіді на свій, поки що головний, імпульс – хочу, або не хочу. Іграшка допомагає дитині діяти не через реакцію від свого «Я», а пропрацювати різні соціальні моделі у відповідь на можливі наміри іншого «Я». Тобто саме через гру з ляльками діти ліпше та швидше вчаться звертати увагу на почуття та наміри інших людей. Граючись з більш ніж однією лялькою, вони будують діалог між декількома персонажами, переключаючись між різними емоційними станами. Це дозволяє їм розглядати різні поведінкові сценарії та емоційні причино-наслідки. Відповідно, ігри з іграшками розвивають як емоційний інтелект, так і навички соціальної поведінки.»

На сьогоднішній момент результати дослідження опубліковані у журналі Frontiers in Human Neuroscienсe  під назвою «Exploring the Benefits of Doll Play through Neuroscience».

Відео з коментарями доктор Сари Герсон стосовно дослідження:

Примітки:

 *У дослідженні взяли участь 42 дитини (20 хлопчиків і 22 дівчинки) віком від 4 до 8 років. Повні дані були зібрані по 33 дітях.
**Опитування організації OnePoll було проведено у липні 2020 у 22 різних країнах. Всього опитано 15 000 батьків дітей віком від 3 до 10 років. В Україні було опитано 500 батьків дітей віком від 3 до 10 років.