В Україні створено рекомендації для шкільних кабінетів безпеки
В Україні вперше розроблено детальний візуальний посібник для адміністрацій шкіл по облаштуванню класів безпеки «Рекомендації з оснащення та облаштування кабінетів безпеки закладів освіти 1-3 ступенів».
Класи безпеки мають бути створені та облаштовані усіма закладами освіти України на виконання Наказу Міністерства освіти та науки України № 135 від 10 лютого 2023 року «Деякі питання створення та функціонування класів безпеки у закладах освіти», Наказу МОН України № 589 від 18 травня 2023 року «Про затвердження плану основних заходів цивільного захисту МОН України на 2023 рік», Розпорядження Кабінету міністрів України № 301-р від 07 квітня 2023 року «Про схвалення Концепції безпеки закладів освіти» та Розпорядження Кабінету міністрів України № 370-р від 25 квітня 2023 року «Про затвердження плану основних заходів цивільного захисту України на 2023 рік».
“Головною ідеєю документу «Рекомендації з облаштування та оснащення класів безпеки закладів освіти 1-3 ст» є створення універсального місця, де дитина будь-якого віку має знайти допомогу та відповіді на питання, пов’язані із ризиками для її життя та здоров’я», — заявила Ольга Дробишева, ініціаторка проєкту, засновниця Safety Park та Національної програми з попередження дорожньо-транспортного травматизму Traffic Challenge.
Аби визначити, які інструменти та інформація мають рятувати українських школярів, варто звернутися до статистики — так, за даними Держстату, в Україні за 2021 рік через зовнішні причини померли 1100 людей віком від 0 до 19 років (з них 492 до 14 років). Основними причинами загибелі дітей є ДТП (108), вбивство (62), утоплення (95) та самогубство (26).
Згідно з даними страхової компанії “Граве Україна Страхування життя”, до топ-5 причин звернень по відшкодуваннях по здоров’ю належать травми. “Травматизм — головний фактор ризику дітей, найбільша кількість звернень до нас з причини травматичних ушкоджень припадає на вікову групу дітей 10-13 років. В нашій практиці це 80% від усіх випадків травмування застрахованих дітей у групі від 6 до 18 років, як на початку 2023 року, так і попереднього 2022-го року. Також досить часто травмуються підлітки (14-17 років) – на цю вікову групу припадають 16-18% звернень. Ситуація по дітям молодшого шкільного віку (6-9 років) значно краща – це 2-4% страхових випадків саме по травмі. Тобто найбільше травмуються діти, що вже не знаходяться під постійним наглядом дорослих. А це означає, що вони мають правильно реагувати, аби не посилити тяжкість ушкодження та його наслідки. Тому виглядає так, що підготовка дітей до поведінки при травмі актуальна та, навіть, необхідна, якщо ще й взяти до уваги ризики війни, коли поруч із дитиною може не опинитися дорослого, здатного допомогти і, навпаки, дитина цього віку цілком може надати першу допомогу дорослій людині”, — розповіла Ірина Бондаренко, PR-директорка СК “Граве Україна Страхування життя”.
З огляду на опитування здобувачів освіти у Австрії, Великобританії, Німеччині, Франції, США та Ізраїлю, яке проводилося в рамках підготовки даного документу, було підтверджено гіпотезу експертів, що здобуття практичних навичок з безпеки є пріоритетним форматом безпекової освіти та формування сталих поведінкових звичок. Тому рекомендації орієнтовані на створення простору (класу безпеки) для проведення практичних занять, відпрацювань алгоритмів поведінки, «занять на підлозі», інтерактивних вправ та групових сесій.
“Наші шкільні офіцери не проводять лекції для дітей. Ми займаємося інтерактивно — зазвичай це ігри або якісь активності, тому постійно потрібен інвентар та простір. Класи безпеки мають бути в кожній школі. Вони допоможуть усім експертам по безпеці проводити заняття, а дітям — цікаво засвоювати знання, які можуть врятувати життя. Рекомендації, які сьогодні презентують, допоможуть адміністрація шкіл чітко розуміти, що таке клас безпеки”, — зазначила Катерина Гладчук, начальниця відділу зв’язків з громадськістю управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції.
“З нашого досвіду, серед основних факторів ризику дитячого травматизму — необізнаність в правилах безпеки. Безпека — це практика, тільки напрацьовані навички рятують життя. Наявність цього документу дозволить нам зробити навчання дітей більш цікавим та ефективним. Це спонукатиме їх до більшого залучення та допоможе отримати необхідні навички швидше і якісніше“, — підкреслила Надія Ситник, експертка проєкту, заступник начальника відділу зв’язків з громадськістю управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції, капітан поліції.
Цікаво, що у рекомендованих планах розміщення та меблевого облаштування класів безпеки немає парт і передбачено кілька варіантів занять з вільним центром приміщення. “Експерти проєкту серед бажаних сценаріїв занять зазначали саме активне навчання, тому моїм завданням було створити такий освітній простір, в якому можна було б здобувати практичні безпекові навички в різних форматах — проводити і лекції, і активні тренування. Також було важливо розробити такі меблі, в яких поміститься весь необхідний інвентар, і при цьому щоб був зручний доступ до матеріалів”, — зазначив Богдан Шкрогаль, архітектор проєкту, засновник архітектурної майстерні SHAW «Архітектурна майстерня Шкрогаль»
“З початку 2023 року в Україні потонуло 67 дітей. Зазвичай причиною трагедії є стрес, коли дитина не знає, що робити в таких ситуаціях. Навички справді рятують. Звичайно, не кожна школа має басейн, та не кожна родина може собі дозволити водити дитину в приватні басейни. Але вихід існує — світова практика така, коли безпеці на воді навчають у форматі сухого плавання. По суті, це комплекс тренувань, що імітують цей самий процес у воді, але виконуються на суші. М’язи задіюються ті ж самі, інше лише середовище. Додатково включаються ще деякі вправи, які покращують загальний рівень фізичної підготовки та розвивають силу, витривалість, швидкість, спритність і гнучкість. Такі вправи є ефективною профілактикою травм та нещасних випадків на воді”, — впевнений Денис Пікалов, голова ВГО «Українська федерація лайфсейвінгу», координатор програми «Пляжний патруль», асоційований член Міжнародної федерації лайфсейвінгу.
Одним з головних акцентів облаштування класів безпеки у рекомендаціях є безпека руху — це і плакат зі сліпими зонами, й інфографіка про швидкість та помітність на дорозі, і чи не найширший перелік демонстраційних експонатів. “Чому знання про «сліпі» зони є важливими? Кожен учасник дорожнього руху має розуміти, що в певний момент часу він може бути невидимим для інших на дорозі. Зазвичай, ми говоримо про «сліпі» зони у власному автомобілі. А чи впевнені ви, що не знаходитесь у «сліпій» зоні іншого водія на дорозі? Щоб впевнитися, що водій попереду бачить вас, коли ви здійснюєте, наприклад, обгін, потрібно подивитися у бічне дзеркало заднього виду водія попереду. Якщо ви бачите відображення обличчя водія, тож й він також вас бачить. Це проста та дієва практика, що допоможе уникнути ДТП. Впевнена, що більшість водіїв про неї не знають. Саме тому важливо проводити практичні заняття з ПДР і для дітей, які сьогодні дуже кмітливі та швидко засвоюють багато нової інформації. Сучасні діти вміло вчать батьків, і таким чином зможуть посилити відповідальність та усвідомленість батьків, і в цілому нашого суспільства”, — впевнена Юлія Федорко, менеджерка відділу корпоративних комунікацій та КСВ Winner Group Ukraine.
“Крім загальновідомих явищ, що становлять небезпеку для дітей, з 2014 року Україна є зоною постійних бойових дій та мінної небезпеки. Тому на рівні з отриманням навичок цивільної безпеки в умовах, що склалися, є необхідність отримання дітьми знань та навичок мінної безпеки, поведінки під час шутінгу, самотерапія та взаємодія з особами з ПТСР, а також підготовка до хімічної та ядерної небезпек. Саме тому ми вважаємо, що розроблені рекомендації повинні стати золотим стандартом при створенні класів безпеки в навчальних закладах України”, — підкреслила Ольга Дробишева.
Дитина має знати, як поводитися за потреби екстреної евакуації, особливо дитина, що живе в країні, де йде війна — тому розробники документа пропонують у якості одного з ключових візуальних елементів оснащення класу — плакат з переліком речей, які має зібрати людина, щоб вижити кілька днів в умовах переміщення. Цей матеріал створено на основі міжнародного алгоритму BUG OUT BAG. У рекомендаціях передбачені готові візуальні рішення інформаційних матеріалів, локальна бібліотека, перелік посилань для самоопрацювання та «Зона приватності. Пріоритетними темами візуалізацій обрані домедична допомога, безпека дорожнього руху, психологічна та статева безпека, безпека на воді, поведінка в надзвичайних ситуаціях.
Організатори: ГО «Traffic Challenge» та Благодійний фонд «Демократичний розвиток», проектування та дизайн: «Архітектурна майстерна SHAW» («Архітектурна майстерня Шкрогаль») та Darvideo, за фінансової підтримки Winner Group Ukraine, СК «Граве Україна» та «Граве Україна страхування життя».
Довідка
«Рекомендації з оснащення та облаштування кабінетів безпеки закладів освіти 1-3 ступенів» створено за підтримки Департаменту патрульної поліції, ДСНС України та МОЗ України із залученням профільних експертів за різними напрямками безпеки.
До документу додаються посилання з вихідними файлами широкоформатних макетів та макети інфографік, які знаходяться у вільному безкоштовному доступі. Сам документ також викладений публічно для вільного використання.
Відповідає українським та міжнародним стандартам, санітарним нормам.
Нехай кожна дитина в Україні почувається захищеною!
