События

Мама в професії. Директорка IT-школи Лілія Рвач

Історії мам надихають, підтримують і мотивують! Сьогодні в нашій рубриці Мама в професії саме така історія! Знайомтеся – Лілія Рвач, директорка альтернативної IT-школи Main School та мудра мама двох діток.

полоскаЛілія Рвач

Лілія, Ви директорка великої альтернативної школи з поглибленим вивченням IT, а ще Ви мама двох дітей. Як зважилися стати не просто очільником працюючого закладу, а самотужки піднімати освітній стартап?

Важливе питання:) Іноді мені дійсно здається, ніби я – герой комп’ютерної гри-квесту. Я щодня біжу марафон, долаю перешкоди і по дорозі збираю свої призи та нагороди. Знаєте, у мене є якась природня впевненість, яка допомагає мені рухатися вперед. Буває, ймовірність того, що в тебе вийде, що ти впораєшся – дуже маленька. Але ось цей азарт все одно підтримує тебе на шляху до цілі й постійно надихає рухатися далі до нових перемог. Тоді я думаю: «Я візьму і зроблю, нехай це малоймовірно, але я впевнено зіграю!». Та, насправді, зараз я все більше відчуваю, ніби «прокачала» бонусний рівень та навіть здобула level up, як кажуть наші діти. :)

То Ви зараз прокачуєте у собі менеджмент, а як же батьківство?

Як на мене, це, власне, одне й те саме. Вміти організувати цікавий і корисний день для дітей, подбати про чоловіка та спільний побут, а ще й підтримати себе – для цього потрібні неабиякі організаційні таланти. Чомусь мені завжди здавалося, що я могла б допомогти й іншим мамам, які народили і не можуть впоратися: розгубилися і наслідують певним бабусиним шаблонам. У мене, напевно, вийшло б розкласти для них усе по полицях. Як встигнути все на світі: зробити уроки з дітьми і з’їздити на гуртки, а мамі відвідати йогу чи фітнес, поки діти зайняті своїми хоббі. Потім – зустріти чоловіка з роботи й піти на майданчик всією сім’єю, коли все вже зроблено, або зібратися в парку за пікніком. Я — системна людина, для мене це природньо.

А яких рис це потребує? У чому Ваш секрет?

На перший погляд, це нудні складові, але насправді це три кити успіху: прості правила, гнучкість та стратегічний погляд :). Вони роблять дива із життям.

Наприклад, коли я вперше завагітніла, одразу визначила низку простих правил: чого не слід їсти, скільки і коли я маю гуляти з малечею, чи будемо плавати, робити зарядку, тощо. Це допомогло й надалі: коли народилася друга дитина, я вже мала графік й певну системність кожного дня. Якби цієї системності не було – я навряд чи впоралася б з дітьми сама, поки чоловік на роботі, а бабусь немає поруч. Тому прості правила мене завжди тримають.

Але ось ще  важливе правило: не треба робити через силу! Суворе виконання всіх правил попри бажання — відбирає щастя. Я вмію змінюватись відповідно до цього світу, чути себе, слухати інших, розуміти, що немає стандарту виховання дитини: дивись на неї, на її відчуття, на її запитання. Я опираюсь на гнучкість.

Для мене головне – розуміти до чого я йду, чого я хочу, яку людину я виховую? Коли відповідаю собі на ці питання, все інше стає зрозумілим, розставляється по місцях та займає свої пріоритети.

Що змінило материнство у Вашому житті?

Саме материнство зробило з економіста директорку школи:)

Ми з дітьми завжди відвідували безліч гуртків, де я постійно спілкувалася з батьками та спостерігала за іншими дітьми. Згодом у мене накопичилося певне розуміння проблем, з якими зіштовхуються молоді мами в материнстві, а згодом з’явились варіанти їх вирішення.

Дякуючи власному досвіту, я склала особисте уявлення про те, якою має бути школа, про що турбуються батьки, за що вони готові платити. Я бачила, як домашні завдання виснажують батьків. Дізналась, що в гарну школу можна потрапити лише маючи високі бали – тобто майбутнє дитини залежить від того, як вона склала тести. Але багато батьків розуміють, що такий досвід травмує дитину і знижує рівень мотивації до навчання. Адже часто дитину просто не довчили, десь вона не підготувалася самотужки, а в чомусь школа довела до стану, в якому дитина не відчуває своє власне Я, свою індивідуальність. Тому в питанні освіти я маю чітку позицію: кожна дитина — це особистість і має право на повагу та підтримку. В організації навчального процесу, в створенні комфортного середовища, що дозволяє розслабитись, з професійним педагогічним складом ми в Main School знаходимо підхід до кожної дитини, і в нашій школі здатен навчатись кожен та не відчувати себе дискримінованим за знаннями чи оцінками.

Лілія Рвач

Як Ви потрапили у Main School?

Спочатку я керувала сімейною студією, де діти та їх мами одночасно займалися і навчалися. Це була чудова нагода для мам, що знаходились в декреті, не втрачати професійних навиків або вдосконалювати свою майстерність на тих чи інших курсах або тренінгах. Тренери приїздили до нас з усієї країни. Це була чудова платформа для саморозвитку і освіти дорослих та дітей, але з особистих причин власник згорнув проект. Та я вже тоді відчула, що зробила щось ґрунтовне і важливе для багатьох людей. Це був хороший досвід, який зараз мене дуже підтримує, адже коли я прийшла туди вперше — мене зустрів лише один диван, стіл та голий стартап, а вийшла звідти зі згуртованою чималою командою, напрацьованим досвідом, вдячними тренерами та задоволеними клієнтами.

Після закриття я відчула гостру потребу завершити проект по-людяному – я ще місяць займалась влаштуванням всіх колишніх працівників. Комусь шукала роботу чи зал в оренду для наших спортивних тренерів, телефонувала групі, фіксувала всі невдоволення і подяки. Саме у цей момент мене запросили розвивати альтернативну школу з нуля. Чимало членів сформованої мною команди та людей, які співпрацювали зі мною – залюбки продовжують працювати в моїй команді і зараз.

Чи є щось, що Ви зробили у цій школі саме як мати, а не як її керівник?

Може чули, у IT-компаніях є така людина – happiness manager, яка дбає про команду? От я залюбки виконую цю функцію:) Організувала для вчителів та тьюторів пілатес у школі, щоб вони мали змогу розрядитися та отримати сили й бажання працювати далі, відчували турботу. Також тьютори відвідують регулярну супервізорську групу з психологом, яка проходить раз на тиждень. Саме там вони можуть разом прояснити певні питання, порадити один одному щось корисне та отримати поради та підтримку від психолога по роботі з дітьми та власним станом. А також у школі є ще й приватне консультування психолога.

Зараз всі співробітники школи проходять навчання з креативного та критичного мислення. Для батьків школярів –  є наш класний, безкоштовний проект –  «Батьківський клуб», де роз’яснюємо, вчимо, ділимося, підставляємо професійне і дружнє плече. Таким чином підтримуємо ідею навчання для дорослих на базі платформи Main School.

Як вдається поєднувати таку напружену працю з материнством?

Насправді сім’я – це місце, де я не тільки витрачаю енергію, а ще й отримую величезний ресурс. Наші сімейні традиції допомагають поєднувати відпочинок та спілкування, яке необхідне мені та дітям.

Ми любимо обговорювати різні веселі і складні теми: діти не бояться скаржитись чи обговорювати свої проблеми зі мною, бо знають, що я завжди їх підтримаю і дам пораду.

Ми любимо обговорити складні філософські питання: питання вибору, свободи, складнощів життя. Якщо чесно, під час таких розмов знаходжу відповіді на деякі запитання, і я іноді дослуховуюсь до дитячих порад, їх свіжий погляд на деякі ситуації є для мене цінним та неординарним. Це завжди наповнює мене та надає наснаги, саме так я відновлююся.

Звідки берете сили на розрулювання проблем зі своїми дітьми?

Для мене важливі паузи. Іноді я беру паузу для того, щоб сповільнитись і прислухатись до себе. Мій ритм життя наповнений ситуаціями, які потребують негайних рішень та швидких реакцій, із цього іноді складається моя ефективність та успішність протягом дня. Але вдома я завжди прислуховуюсь до себе та родини, до своїх станів і емоцій, адже навіщо моїм дітям ефективний менеджер? Їм потрібна мама, що реагує на їх потреби своїм досвідом та своїми переживаннями. Пауза дає мені можливість перемкнути увагу, зрозуміти, що я вже вдома, і насолоджуватися життям із сім’єю. Іноді це може бути вдих і видих, а іноді — цілий день наодинці з собою.  

Ми весь час у розмові приходимо до того, що основна Ваша експертиза – це організація: хоч «мамського» процесу, хоч шкільного, якого завгодно. Це так?

Так, організація процесів і таймінг – це моє. Я швидко працюю. Я чітко розумію послідовності, де в один момент все вийде з мінімальними витратами часу.

Ефективне управління складається із вчасно прийнятих правильних рішень, урахування всіх ризиків та можливостей компенсацій ризиків та втрат. У школі таких ситуацій безліч, адже простір Main School — це місце, де живуть і рухаються, вчаться, розвиваються понад 200 дітей, і простір навколо наших учнів настільки ж живий, як і наші учні та члени нашої команди. Тому прогнозувати всі події, що трапляться, – це неможливо, а от врегульовувати їх і направляти кожну в своє русло — це і є ефективне управління, як на мене.

Я активно приймаю участь у врегулюванні питань, що можуть стосуватись: ремонту, замовлення їжі, найму обслуговуючого персоналу, створення навчальних програм, організації заходів, проведення свят, особистих проблем наших учнів, вчителів, навіть проведення вільного часу з дітьми.

Що стосується роботи, часто мене запитують: «Ви педагог?». Я відповідаю, що я не вчитель, і мені навіть не потрібна педагогічна освіта: я менеджер, управлінець. Я вмію створювати команду, керувати, задавати тон, мотивувати, зрозуміти що, як і навіщо і чому це важливо. У мене є інші вміння, знання і таланти, й мені не потрібно бути викладачем для цього.

Лілія Рвач

Якби не директоркою школи, то ким би ще Ви могли бути?

О, я багато ким могла би бути. Я б з легкістю бралась за розвиток стартапів в різних цікавих для мене галузях. Очолити та керувати управлінськими процесами – для мене особливе задоволення та натхнення, оскільки я таким чином допомагаю людям організувати свій робочий час в доцільному та упорядкованому руслі. А колись в голові був проект арт-кафе. Щось на зразок творчого простору для мам, у якому можна проводити вільний час із сім’єю  чи подругами. Там проходили б різні майстер-класи, б’юті-вечірки, сімейні свята, вечори для жінок та дитячі дні народження. Я б запросила в своє арт-кафе стилістів і фотографа, щоб кожна жінка могла відчути себе красивою і неповторною, просто за час прогулянки з дітьми, не витрачаючи додаткового часу на планування кожної процедури. Робити людей щасливими – це моє.  

Чим на сьогоднішній момент пишаєтеся найбільше?

Пишаюсь Main School. Цей проект — це те, що «залишиться після мене». Ані друзі, ані моя родина – ніколи не уявляли мене в освіті. Та я вчилася, читала ночами, розвивалася, і зараз продовжую вкладати в себе: відвідую максимум професійних заходів.

Я ставила себе на місце кожного учасника процесу, щоб прожити інсайти і зрозуміти сутність мотивацій. Бо мотивація та аргументація – мої головні інструменти управління. Я створила потужну та згуртовану команду однодумців, з твердим баченням концепту розвитку та цілей.

Що я планую зробити додатково – це здобути досвід викладача, відтоді моє бачення буде багатогранним. Я мрію про авторський курс для дітей. Наприклад, курс організації та управління процесами для старших. Для молодших моє улюблене – кулінарія: певний інтегрований урок, в якому буде присутня частково хімія (склад продуктів), математика (пропорції), природознавство (продукти та їх якості) та основи медіа (як зняти та викласти у соц. мережі чи для домашнього архіву). Можна ще додати сюди основи бізнесу. Для мене важливо розуміти процес викладання зсередини. Безперервна освіта – це моє власне правило, яке я сповідую сама та пропоную своєму оточенню, адже це дає можливість постійно бути в потоці і вдосконалювати навички.

Що б Ви хотіли побажати своїм дітям?

Дуже хочеться бачити їх щасливими. Я їм бажаю слідувати своєму натхненню, розвиватись, щоб зрозуміти в чому криється енергія кожного із них. І навчитись поєднувати справу, що надихає, і роботу, що приносить ресурси та бажання розвиватись. Напевно, як зараз у мене.

полоска

Татьяна Шевченко