Незвичайна історія звичайних речей: читаємо уривок із книги «Енциклопедія звичних речей»

Ми щодня стикаємось із ними. Вранці встаємо з ліжка, чистимо зуби щіткою, одягаємось, купуємо дітям іграшки…

Але, чи замислюємось ми над історією цих речей? Хто їх винайшов? Як вони з’явилися та змінювалися? 

У дивовижному виданні «Енциклопедія звичних речей» діти дізнаються дивовижні факти про предмети, які оточують нас щодня. Кожна річ має свою унікальну історію, що може здивувати навіть дорослих. 

Про авторку:

Зараз Штепанка Секанінова — популярна чеська дитяча письменниця, але свою мрію вона реалізувала не одразу. Ще студенткою факультету чеської мови та історії в Університеті Масарика Секанінова потрапила на місцеве телебачення. Працювала репортеркою, багато подорожувала, і вже згодом вирішила створити декілька телепрограм для дітей для студії в Брно. Згодом стала літературною редакторкою у видавництві Albatros Media і відтоді також присвятила себе написанню веселих дитячих книжок, які подобаються й дорослим.

Публікуємо уривок із книжки «Енциклопедія звичних речей»: 

НАВIЩО ЗАВ’ЯЗУВАТИ ШНУРКИ НА ЧЕРЕВИКАХ?

Блискавка

Навіщо напружуватись, зав’язуючи шнурки, якщо простіше застібнути взуття на блискавку? Кому ж маємо дякувати за таку можливість? Наприклад, Еліасу Гоу, який винайшов своєрідний прототип відомої нам блискавки. Але не так сталося, як гадалося. Кілька десятиліть потому, у 1893 році, такий собі Вітком Джадсон сконструював схожий прототип. Його блискавка мала дві пари зубців, які з’єднувалися після ковзання по них бігунка. Потім треба було лиш сховати бігунок у кишеню чи покласти кудись іще.

На початку XX століття швед Ґідеон Сундбек знову удосконалив застібку, збільшивши термін її використання. Так почалася успішна кар’єра блискавки.

Застiбка-липучка

Часом науковців і винахідників на революційні винаходи надихає природа. Так сталося, що швейцарець Жорж де Местраль вигулював свого собаку й побачив кошики будяку на ньому. Спробуйте дістати їх із собачої шерсті… Тримаються як приклеєні. Тямущий інженер дослідив будову будяка, виявив крихітні гачки, які скріплюються між собою, і так винайшов застібку-липучку. Усе це відбулося в середині XX століття. Звісно, між прогулянкою із собакою та винайденням застібки минуло кілька років. З того часу застібку-липучку в прямому і переносному сенсі відривали з руками.

Кнопки 

Першу кнопку (кнопку з двох металевих частин, що з’єднуються натисканням) найімовірніше винайшов тогочасний підприємець Їндржих Валдес, який відкрив фабрику з виготовлення практичних кнопок. Після успіху цього підприємства з ним почав співпрацювати Гінек Пуц, талановитий пан, який створив революційний пристрій для масового виробництва цих новомодних металевих дрібничок і випустив їх у світ. Усі ці чудеса датуються 1902 роком.

Англiйська шпилька 

Якщо немає іншого виходу, то замість ґудзика, блискавки чи кнопки можна використати шпильку, або ж аґрафку. Ви, мабуть, думаєте, що людина, якій прийшла в голову ідея такого корисного винаходу, мала би озолотитися. Цією людиною був американський механік Волтер Гант, і він був у боргах по самі вуха. Де ж знайти гроші, щоб запустити виробництво? Йому пощастило з другом, який колись позичив Волтеру гроші та мав серце добряка й душу авантюриста. Він подарував нещасному Гантові шматок латунного дроту й пообіцяв: якщо той зробить з нього щось корисне, то його борг буде пробачено, він ще й отримає винагороду. Гант довго думав, по-різному загинав той дріт, крутив туди й сюди, аж ось з нього вийшла шпилька. У той час їх називали безпечними, і було це вже в 1849 році.