Маленькі діти – великі вчинки!

Добру, як і любові, усякий вік підвладний! І робити добрі справи, допомагати іншим та змінювати світ на краще можуть не лише дорослі, а й діти! Добрі справи дітей – це не просто неймовірно зворушливо та надихаюче, це безцінно! І історія 12-річної Софійки із Житомирщини, котра вирішила допомогти своєму однокласнику – саме про це! 

 Немає маленьких справ для великого добра

Софійці 12, вона гарно вчиться, захоплюється танцями і співом, і, попри юний вік, уже втілила в життя не одну добру справу!   

“Як і кожна дитина, я дуже люблю отримувати подарунки, – сміється Софія. – Але цього року я зрозуміла, що можна стати щасливішою і тоді, коли й сама даруєш комусь подарунок! Більше того, дарувати навіть приємніше, адже тоді щасливі аж двоє людей:  і той, кого ти ощасливила подарунком, і ти сама!  

У мене є однокласник Михайлик, з яким дружу ще з першого класу. На жаль, його родина не має можливості купити йому зимовий одяг та взуття. Він – мій найкращий друг і я дуже хочу йому допомогти.  А коли побачила повідомлення про мікрогранти від Goodacity, зрозуміла, що вдасться втілити задуману добру справу в життя! Моя вчителька з англійської мови, Інна Ростиславівна, допомогла мені заповнити заявку і я дуже зраділа, коли отримала лист про отримання гранту! 

Разом із мамою я ходила купувати теплий одяг та різноманітні смаколики Михайлику – бо запланувала вручити подарунки якраз на свято Миколая – щоб для нього це був сюрприз і щоб у цьому було трохи дива і святкової атмосфери! Михайлик був дуже приємно здивований та щасливий! А я щаслива тим, що змогла йому допомогти і зробити добру справу”. 

Діти ростуть – зростає доброта

“У нашій сім’ї завжди допомагають усім, хто цього потребує і дитина росла, спостерігаючи це, – каже мама дівчинки пані Леся. –   Для нас волонтерство – це як спосіб життя. І я зрозуміла, що ми все робимо правильно, коли Софійка самостійно вирішила втілити в життя добру справу та допомогти однокласнику. Це її, це йде від серця! 

“Беру приклад з батьків, – розповідає дівчинка. – Так, нещодавно ми з мамою купили продуктів самотній бабусі… А ще тато урятував у лісі покинутого котика і приніс його додому, тепер він живе у нас…  Я також допомагаю також тваринам на вулиці – мені дуже шкода їх усіх… У нас вдома уже є хом’як, черепашка, три коти і чотири собаки!» 

“Ми ж усі ще змалку беремо з собою діток у різноманітні мандрівки, то чому б не взяти їх і в цю неймовірно захопливу подорож – подорож у Країну Доброти?  – каже пані Леся. – Чим швидше стаєш на цей шлях, тим простішим та звичнішим він є. А згодом діти ростуть – зростає і доброта!”.