З якого віку дитина має йти до школи
На сьогоднішній день існує безліч точок зору на те, в якому віці дитина повинна йти в школу.
Одні батьки вважають, що дитина неодмінно повинна йти в перший клас — чим раніше, тим краще. Нічого втрачати дорогоцінний час, нехай набирається розуму. Інші — сумніваються: чи варто дитині скорочувати період безтурботного дитинства? Треті не мають конкретної точки зору з цього питання, і кожен раз кидаються від одного «табору» до іншого. Звичайно ж, всі ці роздуми і необдумані вчинки відображаються на дитині, і страждає в результаті вона. Тому, важливо визначитись і визначитись з урахуванням особливостей саме вашої дитини.
По-перше, ми поспілкувалися з юристом та запитали, що радить законодавство щодо шкільного віку.
«Відповідно до пункту 1 статті 12 Закону України «Про дошкільну освіту», право на перебування у дошкільних навчальних закладах гарантовано дітям віком від двох місяців до шести (семи) років. Згідно із офіційним листом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України № 1/9-552 від 21.07.2011, діти, яким станом на 1 вересня поточного року виповнюється 6 років, мають право за бажанням батьків перебувати в дошкільних навчальних закладах до 7 років. Отже, батьки за власним бажанням можуть залишати дитину у дитячому садку до досягнення нею 7 років», — розповіда нам юрист Вікторія Поліщук-Мінаєва.
Що мотивує батьків віддавати дитину раніше до школи? Ось такі роздуми: дитина дуже розумна, допитлива, вміє читати, із задоволенням малює, то чи не зашкодить їй «пересиджування» в дитячому садку? Чи не загальмує це її розвиток?
Надходження в перший клас зовсім не обов’язково пов’язане з розвитком. Часто дитина, яка прекрасно малює, читає вірші, пише, раптом стає млявою, вередує, відмовляється від звичних для неї занять. Зазвичай це відбувається, коли навчальне навантаження виявляється надмірним для малюка. Всі вільні сили в цьому випадку йдуть на подолання труднощів у навчанні.
Перший клас — це, перш за все, мова і письмо. А навчання письму — це серйозний стрес для першокласників, особливо для хлопчиків. У багатьох дітей процес освоєння прописів відбувається вкрай болісно. В першу чергу це стосується лівшів, дітей з поганою моторикою рук, підвищеним м’язовим тонусом. Письмо забирає стільки сил, що у дітей намічається регрес в образотворчому творчості, в малюнках — це суміжні з письмом види діяльності.
Крім того, треба пам’ятати, що дітей, які поступили в школу раніше, підстерігають складності в курсі математики. Математика зазвичай найменше лякає батьків. Це серйозна помилка. Проблеми можуть наздогнати дитину в другому або третьому класах. Там вона зіткнеться з певними завданнями, до яких не буде готова виключно в силу віку: ці завдання будуть здаватися занадто складними.
Навченість або інтелектуальний розвиток, що важливіше?
Батьки часто плутають інтелектуальний розвиток і навченість. Навчання — це ті вміння, навички, яким дитину навчили: вміння читати, писати, рахувати. Інтелектуальний розвиток — це певний розумовий потенціал, здатність дитини до саморуху, до самостійного навчання, до вирішення різних завдань.
Навченість може полегшити життя дитині в перші місяці в школі і навіть створити їй тимчасову успішність. Але в ній же криється і небезпека, що дитині буде нудно вчитися. Крім того, в певний момент резерв навченості виснажується. Тому краще зосередити свою увагу не на форсуванні навчальних умінь, а на розвиток психічних функцій, що забезпечують здатність до навчання. Адже крім уваги, пам’яті, мислення, уяви, моторики руки, важливим є розвиток соціальних умінь і навичок, так як школа, це ще й система соціалізації.
Віковий розрив зазвичай долається до кінця початкової школи. Важливо, яка ціна за це буде заплачена: сльози, двійки, втома? Іншими словами, якщо дитині добре в дитячому садку і проблема її недовантаження — єдине, що турбує батьків, радимо не поспішати зі вступом до школи. Розумний і тонкий батько чи мати завжди знайде можливості для розвитку творчих здібностей свого малюка: для цього існують гуртки, студії, спортивні секції. Можливо, навіть на базі дитячого садка. Важливо пам’ятати: розвинена дитина і готова до школи дитина — це не одне і те ж саме.
