Кібербулінг: що потрібно знати батькам
Кібербулінг – це новітня форма агресії, що відбиває жорстокі дії з метою дошкулити, нашкодити, принизити людину з використанням інформаційно-комунікаційних засобів: мобільних телефонів, електронної пошти, соціальних мереж. Інспектор відділу зв`язків з громадскістю патрульної поліції в місті Києві Олександра Пономар на лекції Міжнародного освітнього центру Safety Park розповіла, що таке кібербулінг, та пояснила, як зрозуміти, що дитина стала жертвою кібербулінгу.
Кібербулінг — як проявляється
Типи поведінки, характерні для кібербулінгу:
- Суперечки, флеймінг – обмін короткими гнівними репліками з використанням комунікаційних технологій (в Інтернеті, на чатах, форумах). Інколи може перетворюватись на тривалу війну.
- Нападки, постійні виснажливі атаки, спрямовані на жертву (дзвінки, повідомлення).
- Обмовлення, зведення наклепів – розповсюдження принизливої неправдивої інформації з використанням комп`ютерних технологій (тексти, фото, відео тощо).
- Самозванство, втілення в певну особу, коли переслідувач видає себе за жертву і відправляє від її імені ганебні провокаційні листи.
- Ошуканство, видурювання конфіденційної інформації – отримання персональної інформації і передача її в публічну зону Інтернету або поштою тим, кому вона не призначалась.
- Відчуження, ізоляція. Дитина сприймає таку ситуацію як соціальну смерть, знижується самооцінка, дитина замикається в собі.
- Кіберпереслідування – це дії з приховуваного вистежування переслідуваних за дії зроблені нишком, анонімно, з метою злочинних дій на кшталт згвалтування, фізичного насильства, побиття. Відстежуючи інформацію через Інтернет необережних користувачів, злочинець може отримувати інформацію про час, місце перебування та інші особисті деталі.
- Хепіслепінг – це передавання принизливих сюжетів через мобільні телефони (наприклад, в англійському метро діти знімали сюжет про те, як вони давали іншим ляпаси).
Секстинг – пересилання особистих фотографій, повідомлень інтимного змісту і подальше висвітлення їх в мережі чи інших публічних місцях.
Грумінг – встановлення дружніх відносин з дитиною з метою особистої зустрічі, вступу у сексуальні відносини, шантажу та експлуатації. Такі знайомства найчастіше відбуваються в чаті, форумі або в соціальній мережі. Спілкуючись особисто, зловмисник найчастіше представляється однолітком, входить в довіру до дитини, а потім намагається дізнатися особисту інформацію (адресу, телефон тощо) і домовитись про зустріч.
Якщо дитина стала жертвою кібербулінгу
Як зрозуміти, що дитина стала жертвою кібербулінгу:
- Дитина замикається в собі, усамітнюється
- Поведінка змінюється, дитина перестає посміхатися, занурюється в тривожні думки
Як запобігти:
- Пояснити дитині, що таке явище має місце
- Виховувати толерантність до думок інших
- Розвивати довірливі стосунки батьків з дітьми
- Пояснити дітям, що не всю інформацію потрібно викладати в інтернет, навіть в особистих повідомленнях друзям
- Проговорити з дитиною наслідки її вчинків
- Періодично дізнаватися/слідкувати за контактами та спілкуванням дитини.
Якщо дитина стала жертвою кібербулінгу:
- Не тиснути
- Прислухатися, придивлятися, поступово викликати довіру дитини
- Проявляти любов, намагатися підняти самооцінку дитини
- Якщо випадок мав місце у школі, то варто повідомити вчителю чи директору, але попередити про делікатність ситуації (якщо з дитиною довірливі стосунки, можна порадитись з дитиною щодо цього). Про дії вчителя та поради психолога батькам можна прочитаи в статті Насильство над дітьми: що потрібно знати.
- Також можна повідомити кіберполіцію
Існує безкоштовна національна дитяча «гаряча» лінія 0800500225 або 116111 з мобільного.
Дитина може звернутися анонімно, тут працюють психологи. Іноді дитині легше спілкуватися з тим, кого вона не знає. Тому батькам варто повідомити про таку можливість дітям.
Наталія Рибачик, за інформацією Міжнародного освітнього центру Safety Park
