Малята і звірята: коли краще заводити домашніх улюбленців

Дітки люблять тваринок. Їм цікаво за ними спостерігати, гратися з ними і рости. Малюки починають просити «живого друга» достатньо рано. Чи варто йти на поступки маленьким? Наші мами-експерти поділилися власними думками і досвідом з цього питання.

Що говорять мами

Чудовим досвідом поділилась Ольга Галюк. Відвідати родичів чи друзів, котрі мають тваринку. Поспостерігавши, за ставленням дитини до чужого улюбленця, можна зробити висновки, чи можна вам мати власного. 

Наталія Арцева розповіла, що зі старшим сином довго обговорювали всю відповідальність за тваринку і зійшлися на акваріумі, за яким доглядають батьки. 

Ось що з цього питання думає Марина Ткач: «Тваринки для дитинки варто заводити, коли вона сама цього хоче, лише тоді вона їй принесе користь і задоволення. Хоча бувають випадки, що це задоволення триває декілька днів, тому треба ще й батькам бути готовими прийняти цю тваринку, щоб в такому випадку потім самим про неї піклуватися. Яку вибирати? Теж думаю за вподобаннями малечі і відповідно до готовності батьків. Як на мене, то це мають бути невеликі і милі, невибагливі у догляді,  з якими можна погратися і потіскати. І справді домашні улюбленці виховують у дітей любов, турботу, відповідальність за інших, знімають стреси, заспокоюють і піднімають настрій».

А ось Катерина Петрова, відколи сама стала мамою, добре розуміє батьків, які так і не дозволили їй завести тварину в квартирі. Зараз вона усвідомлює, наскільки це складно і відповідально. 

Усі мами-експерти погоджуються з думкою, що окрім дитини, і батьки мають бути готові до появи ще одного підопічного.

 А тим хто все ж наважиться на цей крок приведемо низку корисних порад.

Кілька порад батькам

Що потрібно взяти до уваги, збираючись завести домашню тварину для доньки або сина? 

✔️ Фінансові витрати. Навіть найменший звір — це стаття витрат, і часом значних. Прикиньте, скільки грошей доведеться витрачати на корм, догляд, а можливо і лікування обраного вихованця. Вам одразу стане ясно, чи по кишені вам це, чи краще вибрати варіант подешевше.

✔️ Догляд. Зрозуміло, ви віддаєте собі звіт в тому, що на плечі дитини його не перекладеш. Прогулянки, гігієнічні заходи, дресирування — все це будете робити ви. Чи вистачить у вас часу і сил, щоб виростити цуценя або кошеня? Або простіше взяти вже підрощених тварин? А може бути, і зовсім обмежитися кимось дрібним, хом’ячком або канаркою?

✔️Стиль життя. Подумайте про свої звички і сімейний уклад. Наприклад, якщо вас дратує навіть крихітний фантик на підлозі у вітальні, то будь-яка живність, що сіє всюди шерсть або пір’я, дуже скоро стане причиною вашого постійного поганого настрою.

✔️Характер дитини. Підбирайте вихованця, враховуючи темперамент дитини. Наприклад, кращим товарищем і партнером для рухливого малюка стане пес або кішка. Тоді як повільний звір типу черепашки такій дитині швидко набридне. А ось спокійний і тихий малюк буде із захватом возитися з хом’ячком або морською свинкою.

Собака для малюка

Безперечно — один з кращих чотириногих друзів для дитини.

«Собака допоможе виховати сміливість та чуйність. Це прекрасний компаньйон і для боязких соромливих малюків, адже в спілкуванні з «меншим братом» зростає самооцінка і впевненість у своїх силах», — говорить Ольга Туровцева, сімейний психолог.

Приємну компанію для дитини зможе скласти собака будь-якої породи за умови, що вона психічно здорова і правильно вихована. Не зайвим буде розпитати заводчиків про цуценя і про характер його батьків: чотириногі вихованці нерідко, як і люди, успадковують від предків ті чи інші риси характеру, включаючи войовничість, нервозність (а нервова, полохлива собака може кусатися зі страху), агресію.

Слід врахувати. Гуляти з собакою повинні ви, а не дитина. Навіть якщо ваш пес невеликий і начебто нешкідливий. На вулиці при контакті з іншими тваринами і людьми він може повести себе непередбачувано. І навіть дорослій людині складно утримати в ривку собаку середнього розміру, наприклад, далматинця або боксера, не те що представників більших порід.

Коти і діти

Невелика витончена тварина здатна зробити будинок по-справжньому затишним і поліпшити психологічний клімат в родині.

Компанія «вусатих, смугастих» особливо корисна для примхливих діточок, схильних до показних істерик. Погладжуючи пухнастого звірка, малюк заспокоюється, до нього повертається гарний настрій. Плюс до того кішка — істота дуже охайна. Її цілком можна ставити в приклад маленькому бруднулі.

Котячих порід існує безліч, і деякі з них в друзі дитині годяться в меншій мірі, ніж інші. Сіамські кішки, наприклад, нерідко мстиві. Модна нині порода «норвезька лісова» буває відлюдною, а «британці» занадто ліниві для ігор.

Слід врахувати. Кішка незалежна, норовлива і майже не піддається дресируванню. Якщо дитина буде їй докучати, смикати за хвіст, вуса, їй нічого не варто показати кігті. Щоб у малюка склалися з нею добросусідські відносини, переконайте його ставитися до вусатого з повагою.

Гризуни та діти

Маленькі звірята дуже милі, не займають багато місця, та й коштують недорого. Їх можна залишити на кілька днів без піклування господарів, якщо, звичайно, покласти достатньо корму і налити води.

Дитина легко впорається з доглядом за таким вихованцем. Піклуючись про маленького друга, малюк вчиться бути уважним і відповідальним. Гризуни ідеальні для тривожних, нервових дітей: спілкування з милими звірятами допомагає подолати замкнутість і комплекси. Завдяки пухнастому хутру вони дуже приємні на дотик. Тактильний контакт з ними розслабляє дрібну мускулатуру, знижує тривогу й агресію.

Купувати гризунів краще, коли їм виповниться 5 тижнів. Раніше цього терміну вони дуже слабкі, без материнської турботи легко гинуть.

Слід врахувати. Всі гризуни різні. Одні з них, наприклад, щури, більш ручні і орієнтовані на людину, ніж, скажімо, мишки або дегу. Хтось краще почувається в зграйці або в парі (ті ж щури), а хтось потребує бути на самоті і може дуже жорстко, аж до вбивства побратима, відстоювати свою територію (сирійські хом’яки). Одні тільки вночі шарудять, інші поводяться вкрай шумно. Одні живуть з десяток років, інші, вже дотягнувши до трьох, вважаються довгожителями (і смерть вихованця дитину неминуче травмує). Вирішивши завести гризуна, зберіть про нього побільше інформації. І врахуйте, що дрібних гризунів маленькій дитині краще не купувати. Крихітці важко розраховувати свої сили: стиснувши руку трохи сильніше, він заподіє звірку шкоду, і може бути сильно їм укушений.

Декоративні птахи та діти

Пернаті вельми товариські. Деякі види, наприклад папуги, до того ж здатні чудово імітувати людський голос. З ними можна спілкуватися вербально, вчити їх говорити, співати.

Птахи — ідеальні друзі для дітей із затримкою мовного розвитку. Крім того, спів і цвірінькання чудово знімають напругу і стрес.

Вибираючи для малюка пернатого вихованця, придивіться до хвилястих папуг або інших дрібних пташок, наприклад канарок. Вони завзяті й рухливі. Не радимо купувати в будинок, де є діти, великих папуг типу какаду. У цих екзотичних птахів непростий характер, порозумітися з ними буває важко навіть дорослому.

Слід врахувати. Птаху (особливо великому) буває проблематично пересуватися по квартирі (особливо малогабаритній), для нього тут чимало небезпечних місць. Перебуваючи у «вільному польоті», пернаті нерідко випурхують через вікна і кватирки, б’ються об меблі і стіни і, звичайно, всюди залишають мітки. Швидше за все, ваш крилатий друг буде більшу частину часу проводити в клітці. Причому в ряді випадків (наприклад, якщо птах агресивний) — в недоступному для дитини місці. Вона зможе за нею спостерігати, говорити з нею, але не торкатися. Невеликий пташці малюк здатний, не бажаючи того, завдати шкоди, наприклад, стиснувши її в долоньці. Зате при правильному догляді та годуванні більшість птахів, особливо великих, живуть досить довго.

Батьки мають пам’ятати, що тварина — це не іграшка і не забавка для малюка, не річ і не подарунок. Це велика відповідальність. В першу чергу для дорослих.

Якщо ви не готові відповідати за вчинки ваших дітей і маленькі пакості пухнастиків, не заводьте тваринок. Обов’язково стерелізуйте чи каструйте домашніх улюбленців. Не плодіть безхатьків. Нині в Україні велика кількість покинутих і нікому непотрібних тваринок-недолюбленців, які з легкої людської руки опинились на вулиці. Будьте дорослими, сприймати тварину, як нового члена родини. Йому теж потрібне тепло і ласка. 

 

Автор: Тетяна Бучака