События

Інтерв’ю з Наталією Рибачик: Письменник — перш за все пристрасний читач

Наталія Рибачик — талановита письменниця з Києва. Її роман «Віра. Надія. Любов. Трошки чарівна історія» став дебютним в жанрі сентиментальної прози. Про книги Наталія каже так: «Книги — це тонкі промінчики, які йдуть від автора до читача. І мені дуже хочеться, щоб від мене до людей йшло світло».

Наталія Рибачик

Наталія, розкажіть про себе. Які у вас захоплення?
З раннього дитинства моїм найпалкішим захопленням було читання. Батьки віддавали мене на танці, в музичну школу, гурток по рукоділлю… Але справжнє задоволення я отримувала лише тоді, коли забиралася в крісло-гойдалку і занурювалася в чергову історію. Моя мама — вчитель літератури. Вона настільки тонко і правильно підбирала для мене книги, що читання не набридало мені ніколи. А тато прищепив любов до поезії.

А коли ви вперше стали писати?
У школі. Якось нам задали написати байку. Я прийшла додому, сіла за просторий стіл і стала вивчати байки, а потім досить жваво написала перші рядки своєї власної. Сюжет мені на той момент підказувала рима. Мораль, звичайно, була слабенька, але я єдина в класі принесла байку в віршах. Я просто не знала, що можна було виконати завдання інакше. До речі, ця автобіографічна історія згадується і в моєму романі «Віра. Надія. Любов. Трошки чарівна історія». У старших класах я нарешті зрозуміла, що «твір» — це територія вільного польоту і сміливого вираження думок. Тому домашні завдання «Написати твір» викликали у мене радість.

Ваш літературний почерк порівнюють з манерою писати Ніколаса Спаркса.
Ніколи про це не чула. Але, звичайно, це приємно. Ніколас Спаркс — один з моїх улюблених письменників. Я думаю, що кожен письменник — перш за все пристрасний читач. Всі успішні автори, яких я знаю, не розлучаються з книгою. Вони багато читають. Тому що можна чогось навчитися, насититися енергією книги, зрозуміти, що тобі ближче і яку історію ти хотів би розповісти.

Чи є у вас улюблені книги або автори?
Так є. Джейн Остін. Люблю її стиль, істинно англійський тонкий гумор, глибину психологічних образів. Періодично перечитую всі її книги і отримую справжнє естетичне задоволення. Ще одна англійська письменниця Елізабет Гаскелл. До її книг я прийшла через екранізації. Також дуже відгукуються в мені книги шведського письменника Фредріка Бакман. Мої улюблені автори і їх книги «живуть» у мене вдома на книжкових полицях. І я сподіваюся, що колись і у моїх дітей дійде до них черга.

У вас два сини?
Так. Близнюки Слава та Ілля.

А що читають сини?
Вони шанувальники фентезі. Любов до читання їм прищепив чарівний хлопчик Гаррі Поттер. А зараз вони чекають виходу нової книги із серії «Коти-вояки».

Розкажіть про процес творчості. Ви пишете за планом, або муза навідується тоді, коли захоче?
Як правило, на початку шляху я бачу історію цілком. Але в процесі написання вона якимось невідомим для мене чином набуває нових поворотів сюжету. Мене ведуть мої герої. Вони краще знають, як вчинили б в тій чи іншій ситуації, адже всі вони різні. І кожен — особистість. Мені залишається лише почути їх і дозволити своїм пальцях бігти по клавіатурі за історією.

Розкажіть, над чим зараз працюєте? Які у вас творчі плани?
Я пишу нову книгу. Вона теж про любов. Про відносини. Про злети й падіння. Про вибір і наслідки цього вибору. Вона про життя у всіх його відтінках.

Дякую за цікаве інтерв’ю.

Книга Наталії Рибачік «Віра. Надія. Любов. Трошки чарівна історія» вже доступна за попереднім замовленням https://forms.gle/Aa7qjVixYpLvHNbj7

Джерело