Таран, Гринчук, Вітвіцька, Хамайко поділились студентськими спогадами
17 листопада, відзначається Міжнародний день студента. На честь свята ведучі каналу 1+1 згадали свої студентські роки! Чому Валентина Хамайко пропустила випускний, як Святослав Гринчук розіграв викладача за допомогою пісні The Beatles, як корінна киянка Лідія Таран святкувала Новий рік в студентському гуртожитку, і як Соломія Вітвіцька на третьому курсі підкорила Ельбрус.
Лідія Таран, ведуча ТСН та кураторка благодійного проєкту «Здійсни мрію» найяскравіші студентські спогади пов’язує з посиденьками в гуртожитку:
«Пам‘ятаю, як святкували Новий рік у кімнаті однокурсників. І посередині стояли 2 трилітрові банки, в які капала вода зі стелі. Тоді головною задачею було – не перевернути їх під час танців. Було навіть таке, що ми ходили з вертепом в громадському транспорті – співали пісні».
Валентина Хамайко, ведуча Сніданок.Вихідний, замість випускного в університеті записувала свою першу програму на телебаченні.
«Юність – чудовий час для нових ідей, спроб, хороших справ! Я рада, що вже тоді, в університеті, почала працювати над своєю телекар’єрою. Тільки після зйомки я змогла доєднатися до святкування випускного».
Ведучого ТСН Святослава Гринчука і досі гріють теплі спогади про студентське життя. А ще, саме в університеті він зустрів своїх найкращих друзів.
«Коли різноманітні флешмоби не були мейнстримом, то домовилися з одногрупниками під час лекції заспівати викладачеві одну з пісень The Beatles. Просто його ім’я було співзвучне з ім’ям героя. Вийшло весело! Підняли настрій собі та викладачу!
Тоді ж, в університеті, я зустрів своїх найкращих друзів та усі 5 років провчився з майбутньою дружиною. Ми з Христиною пронесли нашу дружбу крізь пари, сесії, заліки. А через багато років нашою найкращою спільною дипломною роботою стала дочка Дзвінка».
Ведуча ТСН і «Вражаючі історії ТСН» Соломія Вітвіцька навчалася на факультеті журналістики. Телезірка пригадує, що це був час без мобільних телефонів та інтернету. А ще вона постійно була в пошуках нових вражень – і знайшла їх на вершині Ельбрусу:
«Пам’ятаю, на першому курсі друкувала реферат на комп’ютері, який нагадував більше друкарську машинку. Мабуть, зараз це комусь важко уявити… Але часи були класні!
В мене було активне студентське життя! На 3-му курсі я піднялася на найвищу гору в Європі – Ельбрус. До сходження готувалися декілька тижнів. А колись ще спускалася в найдовшу гіпсову печеру у світі – «Оптимістичну». Вона розташована в Тернопільській області».
