Фрекен Бок чи Мері Поппінс або Як правильно обирати няню для свого малюка

Багато сучасних мам у певний момент часу зіштовхуються із нелегким завданням — пошуком няні для своєї дитини. Здавалося б, кожна мама знає, кого вона хоче бачити у ролі людини, відповідальної за її малюка, та коли справа доходить до реального пошуку кандидатів, з’являється безліч важливих питань, сумнівів, острахів та диллем.

Воно й не дивно, бо доводиться довірити найдорожче комусь сторонньому та чужому. Я не беру до уваги випадки, коли нянею стає кума-вихователька, перевірена няня близької подруги чи «передана» в гарні руки няня сусідки Люсі (хоча особисто я не покладалася б лише на відгуки, адже підійшло мені не означає, що підійде й тобі). Припустімо, що тут людина є більш-менш відомою, знайомою чи просто гарно рекомендованою. Складніше у випадку, коли няню доводиться шукати на сайтах або в агенціях. У такому разі кожній мамі не завадили б навички гарного hr-менеджера, аби вже на етапі співбесіди зрозуміти, чого вартий «товар».

Як саме ПРАВИЛЬНО обирати няню? На що звернути увагу і як розставити пріоритети? Поміркувавши над цими питаннями та переосмисливши особистий досвід у пошуку нянь та співпраці з ними, мені вдалося сформувати п’ятикрокову модель підбору няні, якою я охоче поділюся із зацікавленими матусями. Маю надію, що запропонована модель допоможе обрати надійну людину та уникнути деяких помилок. Зазначу лише, що фінансовий аспект справи я навмисно полишаю поза обговоренням, як справу особисту й таку, що має бути на ваш власний розсуд.

Модель пошуку няні

Крок 1. Перевірка на адекватність та щирість.
Перш за все, людина, з якою ви проводите інтерв’ю на предмет роботи з вашою дитиною, має для вас бути адекватною у своїй поведінці, думках та словах, а також справляти враження щирої та чесної жінки. Відповідність слова та діла, зрозумілий хід думок, прогнозованість поведінки, гарне ставлення до дітей, відсутність очевидних психологічних проблем або серйозних комплексів — все це обов’язкові риси, що мають бути у нормальної няні. Далі потрібно виключити будь-які прояви страху, суперництва, жалю або заздрощів до вашої персони, спроб підлещуватися чи казати те, що ви хочете почути, адже на таких емоціях та почуттях здорові стосунки побудувати неможливо.

Думаю, кожна мама погодиться з тим, що якщо залишається хоча б найменший сумнів з приводу адекватності потенційної няні, продовжувати серйозно розглядати таку кандидатку було б, принаймні, дивно.

Таким чином, завдання першого кроку можна сформулювати так: виключити неадекватних кандидатів.

Крок 2. Перевірка на цінності та пріоритети.
Гарна няня має розуміти і поділяти цінності сім’ї, в якій вона збирається працювати, або мами, яка наймає її на роботу. Окрім того, у вихованні дитини вона має виходити із тих пріоритетів, що є головними для мами малюка. Запевняю вас, це надзвичайно важливо! Не дивлячись на те, що відмінність ціннісного світу чи пріоритетів няні-кандидатки від ваших ще не означає, що вона погана людина або слабкий вихователь, але співпрацювати з такою нянею буде складно. Поясню чому.

Цінності — це глибинні формування нашої психіки та свідомості, які обумовлюють стиль нашого мислення та є мотивами наших вчинків. Цінності формуються в ранньому дитинстві і непомітно керують людиною усе її життя. Тому доросла людина, що ціннісно суттєво відрізняється від вас, не зможе тривалий час задовольняти вас на посаді няні вашої дитини. Няня, яка цілком занурена у внутрішній світ не підійде мамі, яка склалася як людина екстравертована та бачить такими своїх дітей. Так само няня, яка віддає перевагу лише фізичному розвитку та рухливій активності малюка, і вбачає у цьому єдино правильний вибір, не приживеться у сім’ї, де головним є розвиток внутрішнього світу дитини та підтримка її особистості.

Наведу приклад із власного досвіду. Коли я вперше шукала няню для свого сина, я мала зустріч із людиною, яку мені рекомендували як няню, що подобається батькам і дівчинці, яка була її вихованицею. Начебто непоганий варіант, вже з рекомендацією. Тому я зустрілася із тією пані, провела з нею близько години у спілкуванні про дітей, виховання та все таке, і залишилася в результаті із дивним враженням. Наче гарна жінка, відкрита та небайдужа до дітей, достатньо мотивована до роботи, але ні… Щось не так. Не хотіла я її! Чому? А тому що для мене, як для людини із гарно структурованим мисленням та мовою, стиль тієї пані був абсолютно неприйнятним. На жодне із моїх питань вона не відповіла чітко і зрозуміло! Вона говорила дуже багато, про все на світі, навіть про свого дорослого сина і його дитинство, про свою тогочасну вихованицю, але то були зовсім не відповіді на МОЇ питання. Думки тієї жінки здавалися мені заплутаною сіткою, яку можна було б розплутати ціною певних зусиль та деякого часу, але навіщо? Як я, людина із аналітичним складом розуму та відбитком своєї професії, можу віддати свою дитину в руки няні, яка не вміє структуровано, чітко і логічно мислити й говорити. Ні, це був однозначно не мій варіант.

І тоді я вирішила: краще одразу виключити розбіжності у пріоритетах та цінностях, аніж потім щодня вагатися, шукати собі нову няню чи якось звикнути до цієї.

Крок 3. Перевірка на вміння чути маму та здатність бути гнучкою.
«Чути маму» означає не просто слухати із витріщеними очима те, що каже мама-роботодавець і охоче піддакувати, а бути дійсно відкритою до побажань та прохань з боку батьків дитини та знаходити у їх словах саме ті смисли, що батьки туди вклали. Якщо ви скажете: «Я б хотіла, щоб ви з дитиною займались якоюсь творчістю. Ну, наприклад, аплікації робили чи щось таке», — це значить, що няні треба вигадати, знайти в Інтернеті або дістати із власної пам’яті різні варіанти творчих завдань і пропонувати їх дитині, відстежуючи її реакцію, оцінюючи її досягнення та здібності. Тупо клеїти аплікації щодня, бо так сказала мама, — ні, це не значить «почути маму».
Або ось іще гарний приклад того, що значить чути маму. Коли мама питає: «Радість моя, а чи помила ти рученята після вулиці?», няня має сприймати це питання як прохання перевірити, допомогти або проконтролювати дитину, а не лише як діалог «мама-дитина», який її начебто не стосується.

Що ж до гнучкості, то тут я маю на увазі вміння няні швидко і непомітно змінюватися, підлаштовуватися під дитину, виходячи із побажань мами або із нагальної необхідності.

Гнучкість по відношенню до дитини — це вміння пояснити по-іншому, переконати, заохотити до певного вчинку або поведінки, та зробити це спокійно й урівноважено, із повагою до дитини та, по можливості, без дитячих сліз та істерик.

Гнучкість по відношенню до мами — це здатність показати мамі переваги запропонованого нянею підходу або методу, вміння аргументовано переконати маму та схилити її до іншої позиції, ЯКЩО няня вбачає у цьому нагальну педагогічну потребу.

Няня, що є гнучкою, завжди транслює на дитину всі зауваження, корективи та поради мами так м’яко і невимушено, що малеча не відчуває різких змін і не зазнає стресу.

Наприклад, мама каже:
— Пані няня, я бачу Ви багато часу проводите із моїм Сонечком вдома, тоді як на дворі літо і чудова погода. Краще б Ви з ним більше гуляли.
— Добре, — каже няня, — зробимо!
І вже завтра вона каже Сонечку, яке саме просить її погратися з машинами, ляльками чи конструктором:
— Ні, краще ходімо на вулицю. Там чудова погода і тобі слід погуляти. А погратися встигнемо потім.
Дитина, звичайно, може не зрадіти такій пропозиції, адже вона звикла подовгу гратися вдома і її це влаштовує. Тому благо прогулянки, таке омріяне турботливою матусею, може здатися малюкові не такою вже й привабливою альтернативою. Значить перед нянею постане конфлікт інтересів мами та дитини. У такому разі завданням няні буде поступово змінити щоденний розклад на користь більш тривалих прогулянок, спокійно і плавно замотивувавши до них дитину — це й буде проявом її гнучкості.

Якщо ж побажання або прохання мами здаються няні непідходящими конкретній дитині або у конкретній ситуації, справді гнучка няня зуміє обгрунтовано і переконливо домовитися з мамою про якийсь компромісний варіант, який є кращим із педагогічної або психологічної точки зору.

Тут багато хто мені зауважить, що няня, яка суперечить мамі, справляє не найкраще враження і ризикує опинитися за дверима. Відповім: я переконана, що няня, яка завжди відступається від своїх педагогічних пропозицій, якщо мама не сприйняла їх одразу, теж викликає підозру — або їй зовсім все одно, або вона не впевнена у своєму досвіді і методах, або вона ладна робити будь-що, аби тільки залишитися при роботі. Особисто я не залишала б таку няню у сім’ї.

Мова не йде про те, що няня має переконувати маму, схиляти її до своєї думки чи усілякими хитрощами примушувати дитину виконувати певні завдання. Ніяк ні! Але вона неодмінно має відрізнятися від солдата, що сприймає всі слова як команди і кидається виконувати накази. Вона повинна вміти добрати мотивуючі слова по відношенню до дитини, подати інформацію так, аби малеча сприйняла пропозицію охоче й без супротиву, а також уміти показати мамі переваги, недоліки та наслідки того, чим займається дитина. Головне робити це дипломатично, гнучко, з повагою до мами-роботодавця та з усвідомленням того, за ким є право приймати рішення.

Якщо няня-претендент успішно долає перевірку на цьому етапі, тоді мама може допускати її до дитини, та переходити до наступного кроку випробовувань.

Крок 4. Перевірка на встановлення двостороннього контакту з дитиною.
Тут все просто й очевидно. Якщо у вас хороша няня, то вашій дитині з нею просто, спокійно, затишно та цікаво. Якщо малеча радісно зустрічає няню, залюбки проводить із нею час у грі та спілкуванні за умов взаємної поваги, рівноправ’я та довіри, — це і є свідченням того, що контакт налагоджено. Як на мене, тут все просто, бо діти щирі у своїх емоціях та ставленні до інших. Кожна мама одразу ж відчує, якщо її синочку чи донечці не подобається проводити час із нянею. І якщо так станеться, то очевидно, що три попередні кроки одразу виявляться перекресленими. Якою б освіченою та досвідченою не була няня, скільки педагогічних книжок та інших дітей не пройшло б через її руки, та якщо вашій дитині з нею не цікаво, — вона не ваш ідеальний кандидат.

Єдине, що слід додати, так це те, що висновок про встановлення контакту доцільно робити не лише на підставі першої зустрічі та пробного дня, а дещо згодом.

Дайте няні і дитині трошки часу, щоб попрацювати над налагодженням стосунків, а потім вже приймаєте рішення.

Саме на цьому етапі більшість мам часто зупиняються, обравши ту няню, яка успішно пройшла перевірку за усіма чотирьма кроками. Натомість, я пропоную подолати ще одну сходинку, яка дозволяє частково зазирнути у майбутнє і передбачити те, про що зазвичай ми не думаємо, наймаючи няню.

Крок 5. Перевірка на предмет поведінки у нестандартних ситуаціях.
Зразу обмовлюся, що це, скорше, не стільки перевірка, скільки спроба змоделювати певну ситуацію та обговорити з нянею її можливу поведінку у цій ситуацій. Мова йде про проблемні, нестандартні або форс-мажорні ситуації, на кшталт, «на дитину кинулася собака», «дитина вибігла на дорогу», «няня втратила дитину із поля зору» та інше. Звичайно, ми оцінюємо такі ситуації як те, що взагалі не має трапитися і сподіваємося, що нам пощастить оминути усі подібні випадки. Цього я якнайщиріше бажаю усім мамам та їх діточкам! Та все ж у житті всяке буває, тому краще обговорити таку небажану можливість з нянею заздалегідь. Подібна бесіда, на жаль, не виключає можливості настання форс-мажору у вашому житті але, що дуже важливо, робить вашу няню ще більш зрозумілою та прогнозованою, а отже, надійною. А значення останньої риси переоцінити важко.

На цьому кроці мама-роботодавець має виконати наступне:
1. Визначити заздалегідь, які саме ситуації вона оцінює як нестандартні, проблемні чи форс-мажорні.
2. Означити, за що у таких ситуаціях няня несе відповідальність, а за що — ні (не слід виключати і такого варіанту, бо перед деякими форс-мажорними обставинами няня, попри все своє бажання, може бути справді безсильною).
3. Обговорити з потенційною нянею, до яких заходів вона повинна вдатися у тій чи іншій нестандартній ситуації.

Така підготовка, по-перше, «включить» няню, тобто примусить її задуматися над тим, як би вона поводилася та до яких мір вдалася б у непрогнозованій ситуації; по-друге, спонукатиме її бути більш зібраною та відповідальною навіть у момент її персонального стресу; і нарешті, по-третє, якщо проблемна ситуація все ж таки станеться, і няня зуміє знайти адекватний та безпечний вихід із неї, це дозволить мамі не втратити довіри до няні та зберегти з нею здорові стосунки.

Отже, запропонована модель — це необхідний мінімум, що дає можливість із розумінням справи оцінити кандидаток на посаду няні для вашого малюка та допоможе зробити обґрунтований та вірний вибір. Впоратися з рештою питань вам допоможе ваше власне розуміння справи та персональна інтуїція.

Автор: Марина Мостепан