События

Ідеальні діти: хто вони?

Усі ми знаємо, що свої діти, якими б вони не були, найкращі. І плачуть на вулиці вони не так голосно, і іграшки у інших дітей на майданчику видерають більш елегантно і естетично. І навіть, якщо навчання в школі у дитини далеко не відмінне, завжди можна сказати, що ми не виховуємо генія чи вченого, можливо у малюка буде професія не пов’язана із наукою.

Але поміж того всього, коли твоє чадо весело бовтається в брудній калюжі, час від часу все ж ловиш на собі цей дивний погляд оточуючих і задумуєшся, чи дійсно ти правильно виховуєш дитину, чи ідеальна вона для усіх чи тільки для тебе? І частина мам, виймають своє мокре, щасливе «поросятко» з калюжі, ведуть його додому, дорогою розказуючи, що так поводитися не гарно і не потрібно. А чи дійсно дитина повинна бути ідеальною і зручною для суспільства? Чи взагалі дитина комусь щось винна? На ці питання традиційно відповідають наші мами-експерти.

Ідеальная дитина — що говорять мами?

Ось що з цього приводу думає Надія Набатова: «Ідеальні діти – це не завжди щасливі діти. Вони завжди в страху зробити помилку і не відповідати завищеним вимогам своїх батьків, які швидко призводять до заниженої самооцінки, тривожності. Важливо, щоб діти вміли плисти за течією, сміялися і дозволяли собі допускати помилки, щоб вони відчували радість від життя»

А ось Катерина Петрова вважає, що важливо виховувати в дитині індивідуальність. Але чемність та ввічливість ніхто не відміняв. Для кожної мами своя дитинка ідеальна. Найкраще це баланс: незатуркана зацікавлена дитина, яка вміє себе поводити в суспільстві.

Мама-експерт Марина Ткач вважає, що ідеальних дітей немає, але вони мають бути насамперед виховані, а чи скромна чи шибайголова це вже риса характеру і цього нікуди не подінеш, намагаючись перевиховати це ми «ламаємо» особистість дитини, що дуже невірно, адже кожна дитина має бути індивідуальністю а не так як треба комусь.

Ідеальна дитина — поради психологів

Психологи ж рекомендують забути про стандарти і перестати гнатися за ідеальністю. Досконалість — ворог хорошого. Звичайно, дитині потрібні межі і рамки, щоб відчувати себе у безпеці, але їй також необхідний простір для прийняття рішень самостійно. Самостійність — це такаж навичка, як і всі інші, і її також треба формувати з малечку. Для того щоб виховати успішну і щасливу дитину, необхідно спершу розвинути в собі певні ознаки нормальних батьків. Отже!

  • Терпіння, терпіння і ще раз терпіння. Діти можуть зривати дах і галасувати, приблизно 8 годин на день, але ж решту часу вони просто янголи. Тому вдихаємо, видихаємо і проявляємо терпіння.
  • Багатозадачність. З дітьми необхідно планувати все завчасно і виконувати кільки процесів водночас. 
  • І тут же гнучкість. Якщо щось йде не за планом, майте план «Б». Треба вміти переключатися на щось нове, а не зациклюватися на не виконаному пункті. 
  • Уміння підтримати і співчуття обов’язково потрібні, щоб дитина не падала духом і відчувала вашу небайдужість до її переживань. 
  • Надійність і лідерські якості. Щоб почуватися у безпеці дітям потрібна упевненість, і у батьких в тому числі. Дотримуйтесь обіцянок і встановлених вами правил в родині. Не намагайтеся керувати дитиною, краще будьте прикладом для наслідування. 
  • Почуття гумору. Смійтеся з дітьми, адже це ознака здорового глузду.  

Саме такі ознаки «нормальних» батьків дозволять вам виховати здорових, щасливих і успішних дітей. Не зручних для суспільства, не ідеальних для картинки, але достойних і хороших людей із почуттями та емоціями. 

Тетяна Бучака

 

Автор: Тетяна Бучака