События

Особистий простір мами: 7 правил, про які ми забуваємо

Особистий простір важливий для кожної людини. Це зона, де людина належить сама собі, може зайнятися хобі або поміркувати про життя. І бажання побути часом на самоті не говорить про те, що людина хоче відгородитися від людей. Психологи стверджують, що ця потреба дозволяє втримати рівновагу, відчути психологічний комфорт, стати щасливішими.

молодая мама

Межі особистого простору у кожної людини свої, вони залежать від характеру, темпераменту, способу життя… Регулярне порушення особистого простору спричинює появу дискомфорту і неврозів, а вони, немов ланцюгова реакція, призводять до куди більш серйозних розладів здоров’я. Більш того, вчені впевнені, що порушення зони особистого простору здатне вплинути на скорочення життєдіяльності людини.

Молоді мами постійно перебувають з малюками. Їх графік підлаштовується під режим дня новонародженого. І часто при відсутності підтримки й допомоги зі сторони життя мами розчиняється в потребах дитини. Проте мамі, як і будь-якій людині (якщо не більше), життєво необхідно відновити емоційний фон і побути наодинці самій з собою.

ПРИВАТНИЙ ПРОСТІР МАМИ

Отже, як мамі забезпечити для себе особистий простір? Є кілька вірних рішень:

  1. Навчіться цінувати свій особистий простір. Усвідомте той факт, що він вам необхідний. І якщо ви вибрали спільний сон з дитиною, то позбавляти себе інтимних відносин з чоловіком зовсім не обов’язково. І це вибір дорослих.
  2. У вас повинні бути особисті речі, яких торкатися ніхто не повинен. Ні за яких обставин. Навіть дитині треба пояснити, що це мамина косметика. Косметика не повинна перетворюватися в частину життя дитини, адже косметика — частина вашого життя.
  3. Коли малюк подорослішає, він повинен зрозуміти, що можуть виникнути ситуації, коли маму відволікати не можна. Нікому. Ні папі, ні бабусі. Це час мамин, і чим би вона не займалася — вона має на це повне право.
  4. З повагою ставтеся до особистого простору дитини. Особистий приклад — найкращий вчитель. Якщо дитина не хоче зараз обійматися — не обіймайтесь. Якщо вона любить якусь іграшку — її не можна викидати, навіть якщо вам здається, що вона стара.
  5. Не можна використовувати тілесні покарання щодо дитини та інших членів сім’ї. Малюк в такі моменти втрачає почуття безпеки повністю. І в майбутньому у нього формується ставлення до себе як до людини, цінність якого досить умовна. Особистий простір порушено самим жорстоким способом. Значить, мабуть, так можна? Вдарити маму або вкусити брата.
  6. Вивчайте свій внутрішній світ. І періодично запитуйте себе — чи займаєтеся ви тим, чим хочете? Якщо відповідь негативна, знаходьте способи і час реалізовувати задумане. Ви повинні відстоювати свої інтереси в сім’ї. Це важливо.
  7. Приймайте допомогу, але не вважайте, що ви її не заслужили. Якщо бабуся хоче пограти з дитиною, нехай грає. Їй це теж принесе задоволення. Нагадуйте чоловікові про те, щоб заскочив в магазин і купив м’ясо на своє улюблене печеня. І згадайте, як приємно 15 хвилин часу приділити ввечері собі — нанести скраб і крем. Робіть це не поспішаючи, насолоджуючись моментом.

Пам’ятаєте анекдот? Мама закрилася на кухні, діти стукають: «Мама, що ти там робиш?». А мама п’є чай з тістечком і відповідає: «Діти, я роблю для вас добру маму».

Щаслива мама — запорука щасливої атмосфери в будинку. Тому частіше дозволяйте собі чай з тістечком на самоті;)