Скажена мама Інна Онищенко. Про партнерське виховання та джерела натхнення
Коли мамі стає тіснувато в межах власних думок та чотирьох стін, вона може творити дива, на які сама спочатку і не сподівається.
Сьогодні хочемо вас познайомити з Інною Онищенко – мамою маленької Зірочки, засновницею спільноти мам Skazhena Mama, а також штатним бізнес-аналітиком кількісно-якісного обліку в ІТ департаменті одного з найбільших агрохолдингів України.
Інна, як змінило Вас народження донечки?
Досить складно відповісти на це питання. Але однозначно життя змінилося суттєво. Я на 100% погоджуюся з твердженням, що діти з’являються на світ, щоб вчити нас, а не навпаки.
Які головні принципи виховання в Вашій родині?
Я перечитала дуже багато інформації про різні методи та методики виховання. Я провела години, аналізуючи та досліджуючи, а потім… забила. Я вважаю, що не існує ідеального рецепту та настанов. Виховання в нашій сім’ї — взаємне. Я виховую чоловіка та дочку, а вони — мене. Інколи ми ще можемо разом повиховувати когось із близьких. Жартую, звичайно:)
Ми постійно вчимося бути батьками і постійно відкриваємо щось нове. Основна наша мета — щоб наші діти стали щасливими Людьми.
Ми стараємося не використовувати заборон типу “не можна, бо я так сказала” — завжди намагаємося пояснити — чому. Якщо пояснення не має — то звичайно можна))) Наприклад, “не можна бігати по калюжі”. Але ж якщо дитина в гумових чобітках, одягнена відповідно до погоди, то що в цьому поганого? Мені здається, що вчити дитину будувати причинно-наслідкові зв’язки ніколи не рано.
У нас вдома заборона на крик один на одного, заборона на силові методи покарання та контролю. У нас повна заборона на брехню та методи залякування та шантажу.
Як Ви вважаєте, що обов’язково потрібно зробити в дитинстві, щоб воно було щасливим?
Немає чогось конкретного. У кожного свої індивідуальні потреби в цьому плані. Але що на 100% — дитина має відчувати себе потрібною, захищеною і коханою.
Як з’явився ресурс Скажена мама?
Випадково. Рівно рік тому прийшло натхнення, і я створила закриту групу. А через два тижні до неї долучилося кілька десятків дуже класних мам. Ми почали спілкуватися, влаштовувати пікніки, організовувати тренінги. Так виникла потреба в загальнодоступному ресурсі. Він ріс сам собою і з часом почав приносити соціальну користь.
Але це хобі? Є ще основна робота. Як Ви все встигаєте? Хто допомагає?
Так, це хобі. Я не маю жодного прибутку від того, але маю гостру необхідність бути соціально корисною. Є люди, яким цікаві історії моєї Зірки, є люди, які підписуються заради іншого контенту. Вони допомагають мені поширювати важливі месседжі по мережі. Наприклад, коли наша Алла знайде чергову жертву обставин, чи коли Валя знову збиратиме подарунки для сиріт.
Проекту Скажена мама рік. Півроку, як я вийшла з декрету і працюю повний день. З відрядженнями, в тому числі.
Як встигаю? Нічого я не встигаю))) У мене є няня, моя мама багато допомагає, чоловік підтримує. А проект розвивається не завдяки мені, а за моєю участю. Я так вважаю. За кулісами близько 300 дівчат, які в різний час були активними учасниками групи. Від них я черпаю натхнення, ідеї, у них вчуся новому. Без них не було б мене такої, якою я є сьогодні. Без них не було б Скаженої мами!
Є у Вас якісь особисті лайфхаки, які прикращають та полегшують материнство?
Я намагаюся все спрощувати. Це мені сильно допомагає. Я не переживаю, що Зірка в 1,8 говорить лише по пташиному, хоча її подружки уже файно розмовляють — всьому свій час. Я не впадаю в паніку, коли в неї температура 39. Я приймаю рішення, що з тим робити. Я досі не купила горшка… Дехто може сказати, що то не добре (чула вже))). Але для такої рівноваги потрібна інформація. Багато інформації. Я активно досліджую питання доказової медицини, коли не маю відповіді на питання — рию мережу і запитую експертів. Тому я спокійна.
А ще — спілкування. Скажена мама, без перебільшення, стала човником, який врятував мене від рутини домашніх справ. Вона дала мені ковток свіжого повітря і поле для самореалізації. З нею сумно не буває)))
Як відновлюєтесь, повертаєте собі сили та енергію?
Ніяк. Це питання поки відкрите, і я активно шукаю варіанти. Скажу чесно — живу ривками. Відновлююсь, по суті, в паузи, які часто просто вимушені. В ці паузи заповнюю чисто сім’єю і за кілька днів знову в колесі.
Як Ви вважаєте, яку роль у вихованні дитини має тато?
Точно таку ж, як мама. Не люблю це питання, бо щиро не розумію, як може бути по іншому. Дитину робили разом, так народжувати, виховувати, доглядати і забезпечувати мають також разом. Крапка.
Що б Ви побажали молодим батькам?
Віри в себе, взаєморозуміння і хорошого інтернету для пошуку необхідної інформації.
І чоловік підказує – терпіння:)
