Те, що ми їмо, може вплинути на клімат

Дивлячись на драматичні кадри величних полярних крижаних скель, що руйнуються в морі, ми починаємо розуміти, що настав час вжити заходів для захисту нашої планети. Але як?

Хороша новина полягає в тому, що ми можемо вплинути на те, що ми їмо, і тим самим допомогти довкіллю та захистити своє власне здоров’я. В той же час ще не зовсім зрозуміло, якими мають бути ці зміни, тому вчені працюють над моделюванням дієт, корисних як для нас, так і для планети.

Зв’язок між продуктами харчування та цілями щодо зміни клімату

Наша харчова система є основним фактором, який сприяє викидам парникових газів (ВПГ), таких як вуглекислий газ та метан, відповідальних за глобальне потепління. Офіційною метою є глобальне зниження температури на 1,5 °C, для досягнення цього Міжурядова комісія з питань зміни клімату встановила цілі щодо парникових газів на 2030 та 2050 роки (-50% у 2030 році та -80% у 2050 році).

Проте автори цього дослідження зауважують, що розробка дієти, яка відповідає цим цілям та є адекватною з поживної точки зору, є складним завданням, і вимагатиме значних проривних інновацій у сільськогосподарському виробництві та харчових технологіях, також буде необхідна фортифікація певних продуктів. Вони вважають, що дієти повинні розроблятися залежно від особливостей кожної країни та враховувати культурно прийнятні інтервенції. Така тактика може призвести до кращого прийняття необхідних змін, ніж це було б досягнуто глобальним підходом.

Наскільки здоровою є голландська дієта?

У цьому дослідженні вивчались зміни, які будуть необхідні в Нідерландах для досягнення цілей щодо ВПГ на 2030 та 2050 роки. У якості базової дієти під час опитування, проведеного в 2007–2010 рр., використовувались харчові уподобання дорослих голландців. Автори використовували комп’ютерне моделювання для розробки дієт, які відповідали б харчовим нормам, і давали значення ВПГ, які були нижчими за цільові показники, при цьому максимально точно дотримуючись поточних режимів харчування.

Менше м’яса та більше овочів для досягнення цілей ВПГ

Базова дієта не відповідала всім харчовим вимогам. Вона мала занадто багато енергії, насичених жирів і солі, і не містила достатньої кількості клітковини, омега-3 жирних кислот, вітамінів В1 і В2, фолатів, заліза та селену.

Харчова адекватність базової дієти була б досягнута, якби люди споживали більше овочів, риби та молюсків, бобових (горох і квасоля), соєвих продуктів та горіхів, а також якщо б відмовилися від масла. Однак, незважаючи на те, що така дієта має нижчий рівень ВПГ, вона не виконує цілі на 2030 р.

Досягнення адекватної поживності дієти, а також досягнення цілі на 2030 по ВПГ вимагатиме від голландців їсти більше арахісу та соєвого напою (збагаченого вітаміном В12 та кальцієм), менше свинини та сиру, а також яловичини та закусок. Люди могли б продовжувати їсти рідкі молочні продукти (йогурти та молоко), зернові та крохмаль, яйця та фрукти, як це роблять зараз.

Харчовий ланцюг взаємозалежностей у дієтичному сценарії (для виробництва молочної продукції потрібне виробництво яловичини) показує, що для виробництва 373 г рідких молочних продуктів потрібно виробити 8 г яловичини, що відповідає гнучкому режиму харчування.

Моделювання припустило, що для досягнення мети щодо ВПГ до 2050 року та харчових цілей будуть потрібні більш масштабні зміни. Люди повинні були б зменшити споживання сиру, курятини, свинини, яєць, бобових, соєвих продуктів, цукру та кондитерських виробів, супів та бульйонів, приправ та соусів — і їсти ще більше овочів, горіхів та соєвого напою. Однак такі радикальні зміни та різка втрата різноманітності продуктів харчування, мабуть, не будуть придатними та прийнятними для більшості людей.

Будуть потрібні проривні інновації

Попередні дослідження, що вивчали здорові раціональні дієти та їх сумісність із підтримкою здоров’я на планеті, були зосереджені на дієтах, заснованих на харчових продуктах (наприклад, крупах, молочних продуктах, м’ясі), таких як EAT Planetary Health Diet або IDDRI TYFA Diet. На відміну від цього,  нове дослідження спиралося на типову їжу і мало на меті забезпечити її харчову адекватність. Незважаючи на те, що зосередити увагу на продовольчих товарах простіше, підхід, використаний у цьому новому дослідженні, є більш точним та забезпечує більш реалістичний оптимізований варіант харчування.

Однак дослідження також показує, що розробка прийнятної дієти, яка б відповідала суворим амбіційним цілям щодо ВПГ (-80% у 2050 р.), є дуже складним завданням. Для вдосконалення практики виробництва продуктів харчування та створення нових технологій переробки їжі та привабливих продуктів харчування будуть необхідні новаторські інновації.

«… Зменшення споживання яловичини, свинини, птиці, сиру, масла та закусок, а також збільшення споживання бобових, риби та молюсків, арахісу, горіхів, овочів, соєвої їжі та соєвих напоїв є критично важливим для досягнення цілей щодо парникових газів при збереженні здорового харчування. Молочні продукти, крім сиру, можна вживати у кількостях, подібних до базової дієти дорослих голландців. ‘- Broekema et al, 2020.

Джерело: Broekema R, Tyszler M, van’t Veer P et al. Future-proof and sustainable healthy diets based on current eating patterns in the Netherlands. Am J Clin Nutr. 2020 Aug 7:nqaa217.