Підв’язування живота як елемент терапії симфізиту
Організм здорової жінки здатний самостійно впоратися з усіма труднощами періоду вагітності. Проте інколи йому не завадить допомога, наприклад, коли мова заходить за симфізит.
ЩО ТАКЕ СИМФІЗИТ?
Симфізит лобкового зчленування — це аномальне збільшення щілини в лобному зчленуванні — частині тазу, яка з’єднує дві лобкові кістки.
Основна роль лобкового симфізу у жінок — захищати матку, а також забезпечити можливість народження дитини під час пологів.
Зазор симфізу лобка зазвичай становить 4-5 мм, але під час вагітності спостерігається збільшення щонайменше на 2-3 мм, тому вважається, що загальна ширина між двома кістками до 9 мм є нормальною для вагітної жінки.
Частота діагностованих випадків становить приблизно 1 на 300 вагітностей, хоча деякі експерти вважають, що загалом приблизно 45% всіх вагітних жінок і 25% усіх жінок після пологів страждають на дисфункцію лобкового симфізу (хоча не у всіх діагностовано). Раннє виявлення патології дозволяє сподіватися на сприятливий прогноз.
За статистикою жінки з діагнозом «симфізит», повторно стикаються з цією патологією у разі наступних вагітностей.
ПРИЧИНИ СИМФІЗИТУ У ВАГІТНИХ І ПОРОДІЛЛЬ
З другого триместру під дією гормону релаксину починається процес набухання колагенових волокон, збільшується кількість еластину у всіх суглобових хрящах. А симфіз лобного зчленування — це теж суглоб, хоча і нерухомий. Колаген і еластин відповідають за еластичність у всіх системах людського тіла. У тому числі у всіх зчленуваннях кісткового таза, включаючи лобне зчленування. Це варіант норми для будь-якої вагітної. Даний процес необхідний для того, щоб пологи пройшли благополучно як для мами, так і для дитини. Він зачіпає всі, але в більшій мірі ті тканини, де необхідна велика рухливість.
Іноді релаксин робить свою роботу занадто добре і це переходить у патологію.
У переважній більшості випадків симфізит самовиліковується після пологів. Серйозні ускладнення дуже рідкісні. Після народження дитини буквально з першого тижня настає виражене полегшення, жінка часто забуває про біль відразу після пологів. Змінюється гормональний фон і все відновлюється. Після сплину 1,5-2 місяців коректного післяпологового відновлення (відпочинок, підв’язування) 80% жінок, які страждали симфізитом під час вагітності, забувають про нього.
ОДНИМ З МЕТОДІВ ПРОФІЛАКТИКИ ТА ЛІКУВАННЯ СИМФІЗИТУ поряд з іншими є підв’язування живота, яке перешкоджає розходженню лобкового зчленування та зниженню навантаження на тазове кільце. Це допомагає зменшити вираженість функціональних порушень і значно розвантажити тазову область.
Після пологів жінкам, які мають діагностований симфізит II-III ступеня може бути рекомендований постільний режим з тугим бинтування тазу і підв’язування тканиною/слінгом-шарфом (коротким, довгим)/бенкунгом з фіксацією таза. Використання бандажів та корсетів є досить спірним питанням, адже основна їх функція — утягування по всій його висоті, а при симфізиті потрібно стягувати лише стегна, в той час як живіт (вагітної чи породіллі) має бути просто м’яко підтриманий.
Підв’язування здійснюється лише на той період, коли жінці потрібно рухатися, а коли жінка лежить, по підв’язування не потрібно.
Навички підв’язування живота можна отримати під час зустрічі зі слінгоконсультантом. Краще це зробити під час вагітності, щоб одночасно натренуватися підв’язувати живіт та носити свого малючка у слінгу.
При виборі тактики лікування має бути обов’язкова консультація лікаря! Можливі тристоронні консультації: жінка — лікар — слінгоконсультант.
Авторка статті:
ОЛЬГА НИКОЛЮК — сертифікована слінгоконсультантка, членкиня Громадської Організації «Всеукраїнська Асоціація Слінгоносіння», авторка слінгоблогу O_Sling, співзасновниця студій підготовки до пологів та післяпологового відновлення через східний танець і підв’язування живота Babywearing Oriental Dance
