События

Засновник журналу для дітей Ольга Лепушена: Син — причина і мета моєї кар’єри

Історії мам надихають, підтримують і мотивують! Сьогодні в нашій рубриці Бізнес-мама саме така історія! Давайте знайомитися ближче — Ольга Лапушена, співзасновник, співавтор і головний редактор всеукраїнського журналу для маленьких розумників «Малюк Котя».

издать журнал

Ольга, що змінило материнство?

Материнство змінює все. І навіть якщо людина не змінюється зовні, внутрішній світ та світогляд зазнають кардинальних змін. На певну корекцію очікують і колишні погляди,  і особисті уподобання, і творчі прагнення. Творчі особистості відчувають ці зміни особливо яскраво, адже переосмислюється весь творчий шлях, той, що вже пройшла, і, що найважливіше – переосмислюється бачення  майбутнього.

Найголовніше, що потрібно зрозуміти молодій мамі, це те, що з найпершої  миті народження у світ приходить нова особистість, і формуватись  у дорослу особистість маля починає з першої миті свого життя.  От чому так важливо завжди пам’ятати відомий вислів «Все починається з дитинства».

Хто Ви за освітою і як шукали себе?

Шукати своє місце у мистецтві  я почала ще з дитинства, адже зростала у мистецькій родині. Мій дідусь, Народний художник України, був знаним графіком і живописцем. Батьки теж були успішними художниками-графіками:  ілюстрували книжки,  займалися станковою графікою й живописом. До нас у гості часто приходили творчі люди: художники, актори, співаки й режисери. Змалечку я  уважно слухала обговорення творчих планів, із захопленням дивилася, як гості демонстрували деякі сцени з вистав, співали пісні зі своїх репертуарів, демонстрували художні доробки. Моє дитинство проходило в мистецькій атмосфері, в атмосфері поваги до творчості  і особистого вибору.  І хоча стати художником, як батьки і дідусь, я вирішила ще у ранньому дитинстві, коли настав час обирати свій життєвий шлях  –  я зробила це особисто й усвідомлено.

Згодом я здобула художню освіту. Закінчила Державну художню середню школу імені Т.Г.Шевченка і Національну академію образотворчого мистецтва і архітектури за спеціальністю «Художник театру». Ще зі студентських років шукала своє місце у мистецтві. Працювала художником-постановником театральних вистав, шоу та показів моди, малювала ілюстрації до казок, займалася станковою графікою. Був навіть досвід роботи у мультиплікації. А згодом ми з чоловіком заснували свій журнал для дітей «Котя».  

Як з’явилася ідея видати свій журнал і як «народилася» назва?

Щоб ми не робили, ми все робимо для дітей. І чим раніше людина збагне цю просту істину, тим кращим і добрішим стане цей світ.

Історія створення журналу для дітей починається ще з мого дитинства. Мої батьки мали величезну бібліотеку і постійно її поповнювали. Величезна частина бібліотечної колекції складалася з дитячої літератури, яку батьки збирали особисто для мене. Мені весь час читали казки, а ще батько сам вигадував і розповідав мені чарівні історії куди б ми не їхали, куди б не йшли, тому моя уява постійно працювала. Також батьки передплачували мені всі наявні на той час дитячі журнали.

Звісно, після народження сина, ми з чоловіком, дитинство якого було не менш яскравим і казковим, ніж моє, намагалися познайомити нову маленьку особистість з усім найкращим, найякіснішим, що може запропонувати сучасний світ. Поступово виникла ідея поділитися нашим баченням виховання дітей з іншими батьками. Адже на той час не всі батьки нашої молодої держави могли дозволити собі, наприклад, коштовні  дитячі енциклопедії або якісно ілюстровані казки. До того ж всі ми пам’ятаємо брак книжок українською мовою на зорі 2000-х. З часом ідея набула конкретних абрисів. Це мав бути періодичний журнал, маленька енциклопедія на певну тему, але така, щоб дитина читала із захопленням дослідника, граючи та отримуючи задоволення. Коли сину Костику виповнилося чотири рочки ми нарешті наважилися заснувати дитячий журнал. Назву журналу дали на його честь «Котя».

издать журнал

З якими труднощами зіткнулися? Як їх долали?

Розвивати власну справу й втілювати ідею завжди важко, але якщо чітко сформулювати  собі мету  –  труднощів у реалізації стає менше, а  наявність однодумців допомагає здолати їх майже повністю. Але звісно, труднощі були, є і будуть. Бюрократичні, фінансові, ідеологічні. Журнал виходить українською мовою, і через відсутність накладу російською, у деяких потенційних читачів це викликало неабияку агресію. На щастя, це в минулому.

Іншою серйозною проблемою стала масова гаджетизація малечі. Але тут ми не на самоті, і в боротьбі  за пошук рівноваги між потребою малечі  якнайшвидше отримувати сучасні навички користування технікою, всебічним розвитком мозкових здібностей і дрібною моторикою, ми знаходимося у товаристві провідних світових психологів, педагогів та науковців.

Труднощі ми долали, долаємо і будемо долати, бо коли віриш у свою справу, іншого виходу просто немає.

Що необхідно, щоб видати дитячий журнал?

Звісно, можна згадати освіту, власну підготовленість, фінанси, хист або навіть вдачу. Проте найголовнішим є власне розуміння важливості якісної освіти, в тому числі дошкільної, сприяння формуванню справжньої творчої, освіченої особистості змалечку, вихованню вільної духом людини майбутнього.

Який тираж журналу? Як знаходите аудиторію?

На сьогодні, наклад журналу «Малюк Котя» складає  10 000. Аудиторію шукаємо дуже просто – журнал говорить сам за себе.  Достатньо просто погортати один із примірників  і маленьке біле кошеня на ім’я Котя – головний герой журналу «Малюк Котя», назавжди залишиться вашим другом. А для того, щоб журнал потрапив у руки читачу, ми використовуємо рекламні ходи.

Скільки людей у вашій команді?  

Починалося все з нас із чоловіком. Я писала казки і вірші, чоловік статті. Разом ми вигадували загадки, розробляли настільні ігри, складали ребуси. І, звісно, все ілюстрували. Першим нашим співробітником став дизайнер-верстальник, який допомагав готувати журнал до друку.  За 16 років існування журналу у нас склався чудовий колектив відданих справі професіоналів. У нас талановита творча команда, загалом 15 людей, справжній «хребет» видання.

Редакція співпрацює з сучасними українськими казкарями,  поетами,  композиторами, художниками. Також ми співпрацюємо з дитячими освітніми організаціями, беремо участь у суспільних проектах, націлених на розвиток дитини, патріотичне виховання, розкриття творчих здібностей.

издать журнал

Чи рентабельно займатися цією справою зараз в України?

Все залежить від того, що вкладати у поняття «рентабельність». На тихоокеанську яхту ви, звісно, не заробите. І на будиночок на Мальдівах теж. Але коли ти робиш якісний продукт – це цінується споживачем, і тут ніяка корпоратизація чи глобалізація не стане на заваді.

У чому особливість Вашої професії і як ці особливості «уживаються» з материнством?

Мені пощастило. Особливість моєї справи полягає в тому, що вона творча і безпосередньо пов’язана з дітками. Тому поєднання творчого процесу із материнством є легким  і, навіть, захопливим. Мій син Костя завжди брав безпосередню участь у створенні журналу, був першим читачем, цензором. Зараз він навчається на другому курсі НАОМА, на графічному відділенні, і вже сам малює ілюстрації в наш спільний журнал «Малюк Котя».

Взагалі, якщо дитина відчуває любов, якщо її долучають до цікавих процесів, вона із задоволенням і натхненням почне допомагати будувати вашу спільну справу. 

Поділіться своїм фірмовим секретом, як все встигати?

Все стає можливим, якщо дуже захотіти і підійти до процесу творчо.

Розклад  дня молодої  мами кардинально відрізняється від звичайного. Коли дитина в дитячому садку, або з бабусею, або з нянею, ти, сидячи на роботі, постійно згадуєш про неї. Коли вдома – плануєш наступний день так, щоб все встигнути і на роботі, і потім вдома. Якщо ти постійно з дитиною, на роботу взагалі залишається обмаль часу. Але є секрет – долучайте дитину до своєї роботи. І коли дитина зацікавиться тим, що ви робите, дайте їй окреме завдання, а до результату поставтесь  дуже серйозно. Творчість властива всім, просто її потрібно в собі відшукати. Допоможуть ваші спогади з дитинства. Запитайте себе, що цікавило вас тоді, коли все навкруги здавалося казковим, цікавим, загадковим, сповненим таємниць, і творчий підхід не змусить на себе чекати. Грайте з дитиною у доросле життя, спілкуйтеся з нею, як з дорослою людиною, яка все розуміє, і навіть здатна допомогти у вирішенні складної задачі. І все буде WOW!

Чим на сьогоднішній момент пишаєтеся найбільше? 

Найбільше чим пишаюся? Я пишаюся досягненнями свого сина! Син – це найголовніший мій творчий шлях, моє досягнення, причина і мета моєї кар’єри.

Ольга Лапушена

Як Ви бачите образ Мами-WOW?

Маму-WOW я бачу впевненою у собі, сильною, активною, працьовитою, творчою, люблячою, турботливою. Такою, що вміє вийти переможницею з будь-якої ситуації. Бачу її оберегом родини. Мама-WOW вміє відчувати щастя, не забороняє собі радіти життю і йти до своєї мети. Діти мами-WOW виростають дорослими-WOW. Мама-WOW – це мама майбутнього!