Жанна Боднарук: Мама — це берегиня сім’ї
Заслужена артистка України, відома співачка, турботлива мама, щира й відкрита Жанна Боднарук поділилася з нами секретами успіху й щасливого материнства.
Про що Ви мріяли в дитинстві?
Я народилася в музичній сім’ї. Тато в мене хормейстер Боднарук Любомир Мирославович, знаменитий диригент, один з найкращих в Європі. А моя мама, Любов Федорівна, спочатку працювала в музичній школі, а пізніше — на чернігівському радіо та телебаченні. Мама і стала моєю першою вчителькою з фортепіано. І в дитинстві я вже мріяла про творчість. У дитинстві я слухала різну музику: і народну, і популярну, і джазову, і класику. У мене були широкі можливості для творчого розвитку.
Ви з раннього дитинства присвятили себе музиці, в 4 роки співали, в 5 — грали на фортепіано. Чи немає відчуття, що дитинство втрачене?
Ні, такого відчуття немає. Моє дитинство було абсолютно щасливим. Ми з батьками їздили на море, відзначали разом свята й різноманітні сімейні події. Моя матуся прекрасно шила, і в мене були гарні вбрання. А музику я любила з дитинства. Пізніше були музична школа, музичне училище і консерваторія. Консерваторія мені дуже багато дала. Це важливий багаж теоретичних знань.
Які традиції були у Вашій родині? Чим запам’яталося Ваше дитинство?
Сімейні свята. Особливо Різдво. На Західній Україні то завжди було щось яскраве, барвисте, в будинку лунав сміх. Ми співали колядки, каталися на санчатах. Є спогади, які словами не передаси. Я дуже чекала на День Святого Миколая, який клав дарунки під подушку. І довго вірила в нього. І досі я дуже люблю це свято, досі заглядаю під подушку і, як і всі мої рідні, знаходжу там сюрпризи.
Жанна Боднарук з батьками
Ваш музичний шлях вражає. Він був стрімким. Поділіться фірмовим секретом успіху. Які якості характеру допомагали Вам?
У Чернігові на четвертому курсі училища я стала солісткою джаз-оркестру. Напевно, саме тоді я зрозуміла, що буду не тільки грати на фортепіано, але і співати на сцені. Але все ж переломним і знаковим моментом стала перемога на фестивалі «Червона Рута» в Запоріжжі. Для того щоб чогось у житті добиватися, потрібно бути наполегливим, працьовитим і жити своєю справою. Крім того, артисту дуже важливо мати свій якісний репертуар.
Ви відкрита, щира й прямолінійна людина. Наскільки складно і чи можливо підтримувати дружні стосунки у творчому середовищі?
Я неконфліктна людина. Тому намагаюся уникати ситуацій, де можу відчувати дискомфорт. Серед творчих людей теж може бути дружба. Ми підтримуємо стосунки з Леонідом Сандуленко, Іваном Красовським, Лесею і Галею Тельнюк … Із задоволенням зустрічаємося з Дмитром Михайловичем Гнатюком, це дивовижна людина, душа компанії, він любить гумор і розповідає анекдоти. Але він завжди дуже інтелігентний і делікатний. А як виконавець — це Майстер з великої літери, таких мало.
Чим на сьогоднішній момент пишаєтеся найбільше у творчості?
Я рада, що завдяки музиці побачила світ. Найбільше пишаюся тим, що зустріла таку кількість талановитих і хороших людей у своєму житті. Пишаюся тим, що у мене була можливість виступати на одній сцені зі своїм татом. Тішусь тим, що мала нагоду працювати на сцені театру імені Івана Франка у виставі «Урус-шайтан».
І радію тому, що можу дарувати свою творчість особливим людям. Ми були з концертами в зоні АТО. Там реально відчуваєш, що йде війна, там небезпечно. Але там прекрасні люди, патріоти нашої країни. Я пишаюся тим, що познайомилася з ними.
Чи є пісня, яка Вам особливо дорога?
Коли в репертуарі більше ста різноманітних пісень — і українські, і відомі світові хіти — важко обрати одну особливу … Я люблю співати про Україну. Це щиро, без пафосу. Пісні про Україну йдуть із душі.
Жанна Боднарук з батьками, чоловіком і сином
Чим свого часу підкорив Вас Ваш чоловік Анатолій Карпенко?
«Музыка нас связала»:) Мої батьки — обидва музиканти. І мені здавалося, що моїм чоловіком може стати тільки музикант. Так і сталося. Одного разу композитор Ганна Гаврилець (ми її тепер називаємо своєю свахою) запросила мене і Анатолія. Анатолій повинен був зробити аранжування, а я — записати пісню. Тоді ми побачилися вперше. І після цього рік не зустрічалися, Анатолій їздив на гастролі. А коли побачилися через рік, щось спалахнуло. І ось уже 20 років ми разом.
Який Анатолій чоловік і тато?
Крім того, що Анатолій талановитий композитор, він дуже гарний господар, може і покласти ламінат, і забити цвяхи, і оббити балкон вагонкою. А ще він чудово готує. Як батько — Анатолій дуже строгий. Він вважає, що сина потрібно виховувати в рамках.
Як змінило Вас материнство?
Я стала дуже чутліва й сентиментальна. Зараз мене легко зворушити. І, звичайно, жінка стає більш відповідальною.
Розкажіть про Вашого сина. Які у нього захоплення?
Андрію вже 18 років. Він навчається в Коледжі культури і мистецтв на режисурі. Він творча людина. Коли Андрій був маленький, ми жили в однокімнатній квартирі. І він завжди чув, як мама репетирує, а тато грає … У нас часто були гості. Андрій звик до людей, він не боїться сцени, він грає на гітарі, співає. Андрій дуже комунікабельний, мені це в ньому дуже подобається. А ще Андрій — патріот своєї країни.
Жанна Боднарук з чоловіком та сином
Як виглядає Ваш ідеальний день?
Якщо б у мене був вільний день, я б напевно виспалась:)
Ви дуже багато гастролювали. Чи є улюблена країна?
Я дуже люблю Україну. І мрію, щоб у кожного українця була робота і гідна зарплата. Щоб в Україні щасливо жили наші дітки. А з концертами я була і в США, і в Европі. Там нам є чому повчитись… Крім того, мені подобаються Канада, Австралія, Нова Зеландія. Там люди живуть спокійно і з упевненістю в завтрашньому дні.
Що найголовніше для сімейного щастя?
Звичайно ж — кохання і діти! Дуже важливо, щоб у чоловіка і дружини були спільні інтереси і вміння знаходити компроміси.
Ви відмінно виглядаєте — поділіться фірмовим секретом краси.
Це, напевно, гени. І ще потрібно любити себе і стежити за собою. Крем існує для того, щоб берегти свою шкіру, декоративна косметика — для того, щоб підкреслювати принади свого обличчя. Жінка повинна подобатися собі, тоді і чоловікові вона буде цікава.
Що Вас надихає?
Я дуже люблю подорожувати. Люблю літо і природу. А ще надихає підготовка до якогось проекту, коли ти розумієш, що попереду щось важливе й цікаве.
Як Ви бачите образ МамиWOW?
Моя мама — це мамаWOW. Це мама, яка збирає під своїм крилом всіх. І вона обігріє словом і своєю любов’ю. МамаWOW — ця жінка, у якої вистачає любові на всіх, з неї можна брати приклад. МамаWOW — це берегиня сім’ї.
NON, JE NE REGRETTE RIEN — Жанна Боднарук
