События

Вакцинація для всіх: нові виклики та можливості

Пандемія коронавірусної інфекції COVID-19 і масштабні спалахи інших інфекційних захворювань, які останнім часом реєструються в різних країнах планети, актуалізували важливість вакцинації для збереження здоров’я людства.

Вакцинація для всіх

В умовах, що склалися, мільйони людей у всьому світі усвідомили, що імунізація залишається ключовим інструментом профілактики небезпечних інфекційних захворювань. Саме важливість загального доступу до вакцинації стала головною темою Всесвітнього тижня імунізації, який проходить із 24 по 30 квітня під гаслом: #VaccinesWork for All, та Європейського тижня імунізації, датами проведення якого визначено 20–26 квітня. Цього року заходи присвячені ролі імунізації в забезпеченні здоров’я та благополуччя людей завдяки тому, що вакцинопрофілактика: попереджує захворювання, які можуть призвести до смерті дитини чи незворотного впливу на все її подальше життя; підтримує здоров’я родин та здорове старіння; попереджує виникнення кількох видів раку; зменшує загрозу розвитку стійкості до протимікробних препаратів. Оскільки ВООЗ оголосила 2020 рік Міжнародним роком працівників сестринських та акушерських служб, особливу увагу під час Всесвітнього тижня імунізації – 2020 приділено внеску медсестер та акушерок у збереження здоров’я людства шляхом імунізації.

Цим та іншим актуальним аспектам вакцинопрофілактики у світі й Україні був присвячений онлайн-захід для представників ЗМІ, проведений 23 квітня 2020 року з нагоди Всесвітнього тижня імунізації за підтримки фармацевтичної компанії GSK Україна. Під час зустрічі українські експерти, фахівці в галузі імунології та сімейної медицини – Федір Лапій, к.м.н., доцент кафедри дитячих інфекційних захворювань з курсом імунології, НМАПО імені П.Л. Шупика, Тетяна Бухановська,  к.м.н., доцент кафедри сімейної медицини та амбулаторно-поліклінічної допомоги, НМАПО імені П.Л. Шупика, Лариса Костюченко, д.м.н., завідувач педіатричного відділення Західноукраїнського спеціалізованого дитячого медичного центру, професор Кафедри клінічної імунології та алергологїі ЛНМУ ім. Д. Галицького, – представили громадськості останні дані щодо епідеміологічної ситуації по вакцин-керованим захворюванням в Україні, озвучили оновлені рекомендації ВООЗ та МОЗ України стосовно рутинної імунізації в умовах карантину, який діє у країні у зв’язку з поширенням COVID-19, зупинилися на важливості вакцинації людей із груп ризику та обговорили довгострокову стратегію імунізації і вдосконалення Національного календаря щеплень.

Сучасні вакцини здатні захистити людину від 31 захворювання, серед яких такі небезпечні як дифтерія, поліомієліт, правець, пневмонія, рак шийки матки, гепатит В, кір, краснуха, кашлюк, вітряна віспа (вітрянка) та інші. Вакцинація визнана ВООЗ одним з найефективніших заходів профілактики інфекційних захворювань, які існують сьогодні. Більш дієвим є лише використання чистої питної води. Навіть застосування антибіотиків не справляє настільки істотного впливу на зниження рівня смертності, як вакцинація[i]. Імунізація зменшує потребу в антибіотиках. Так, наприклад, глобально вакцинація дітей у віці до 5 років проти пневмококових захворювань може сприяти зменшенню на 11,4 мільйона днів (на 47%) використання антибіотиків при лікуванні пневмонії, викликаної Streptococcus pneumoniae[ii].

Імунізація допомагає щорічно запобігати від 2 до 3 мільйонів смертей у світі[iii]. Згідно з прогнозом ВООЗ, якщо ситуація з охопленням вакцинацією покращиться, вдасться врятувати життя ще 1,5 мільйона осіб на рік[iv]. Незважаючи на значні досягнення вакцинації, все ще близько 19,4 мільйона дітей у світі або взагалі не вакциновані, або отримали не всі рекомендовані дози тієї чи іншої вакцини[v]. Глобальний рівень охоплення імунізацією проти краснухи становить лише 69%, пневмококової інфекції – 47%, гепатиту В – 42%; ротавірусної інфекції – 35%[vi]. В умовах глобалізації та масового переміщення населення настільки низькі показники свідчать про високу загрозу спалахів небезпечних інфекційних захворювань.

Підтвердженням того, що побоювання небезпідставні, стала ситуація із захворюваністю на кір, зокрема і в Україні, де 2019 року зареєстровано 57 282 випадки (на 7% більше, ніж 2018 року). При цьому загалом у Європейському регіоні ВООЗ минулого року зафіксовано 104 248 випадків[vii].

Тривожним сигналом є підвищення захворюваності на дифтерію в Україні у 2019 році. Виявлених хворих було більш ніж удвічі більше у порівнянні з 2018 роком: 21 проти 10. На 4,5% зросла і кількість випадків кашлюку (2314 хворих у 2019 році проти 2214 – у 2018 році)[viii].

Причина розвитку загрозливої ​​ситуації – катастрофічне зниження охоплення імунізацією у країні протягом попередніх років унаслідок високого рівня недовіри суспільства до вакцинації.

«Протягом 2019 року ситуація з охопленням вакцинацією помітно покращилася, однак експерти звертають увагу на те, що все одно поки що не вдалося досягти максимальних показників охоплення дітей у віці до 1 року так званим первинним вакцинальним комплексом, тобто кількістю доз вакцини, необхідних для створення базового імунітету. Станом на 1 січня 2020 року всі необхідні дози вакцини проти кору, паротиту та краснухи в Україні отримали 93% дітей у віці до 1 року, проти гепатиту В 77%, проти поліомієліту – 78,4%, коклюшу, дифтерії та правця – 80,5%, гемофільної інфекції – 76,5%», – відмічає Ігор Кузін, в. о. директора Центру громадського здоров’я МОЗ України.Результати та позитивна динаміка минулого року обнадіюють, проте, за словами експертів, заспокоюватися рано, країна має витримати темп і нарощувати показники охоплення вакцинацією. І сьогодні перед медичною системою, державою, суспільством стоїть важливе завдання: забезпечити ефективну вакцинопрофілактику попри епідемію COVID-19 та запроваджений карантин. «Карантин не скасовує рутинну імунізацію. Будь-які переривання рутинної вакцинації, навіть на короткий період, призведуть до підвищення ймовірності спалахів вакцин-керованих інфекцій або зростання кількості випадків захворювань, яким можна запобігти шляхом вакцинації. Той же вірус кору не зник, і якщо ми не докладатимемо зусиль, щоб зупинити його, він повернеться. До того ж, без імунізації зростає ризик збільшення кількості випадків вакцин-керованих інфекцій з тяжким перебігом, які потребуватимуть госпіталізації, проведення інтенсивної терапії. А це створить додаткове навантаження на систему охорони здоров’я у країні, з ризиком кадрового дефіциту медичних працівників, дефіциту ліжкового фонду в стаціонарах, зниження спроможності надавати своєчасну, якісну допомогу в достатньому об’ємі», – попереджає Федір Лапій, к.м.н., доцент кафедри дитячих інфекційних хвороб та імунології НМАПО ім. П. Л. Шупика.

Згідно рекомендацій ВООЗ та МОЗ України стосовно рутинної вакцинації в умовах карантину, новонароджених у пологових будинках необхідно вакцинувати згідно з Національним календарем профілактичних щеплень. У пріоритеті – первинні вакцинальні комплекси, зокрема вакцинація дітей першого року життя від кору, краснухи, поліомієліту, дифтерії, кашлюку та правця. Продовжується імунізація рекомендованими вакцинами осіб із груп ризику та вакцинація за станом здоров’я (проти сезонного грипу, пневмококової інфекції, вчасна ревакцинація для профілактики правця). Рутинна імунізація людей, які перебували на самоізоляції через COVID-19, та контактних осіб здійснюється після закінчення періоду самоізоляції у випадку відсутності симптомів респіраторної інфекції. Люди, які мали лабораторно підтверджений випадок COVID-19 можуть вакцинуватися після одужання (відповідно до прийнятого визначення). Для зменшення кількості візитів до медичних установ бажано введення одночасно кількох вакцин, зокрема комбінованих вакцин, а для зменшення ризиків передавання SARS-CoV-2 під час вакцинації обов’язково дотримуватися вимог інфекційного контролю[ix],[x],[xi],[xii],[xiii].

Важливим завданням для медичної спільноти та суспільства загалом залишається підвищення обізнаності населення про вакцинацію та її вплив на здоров’я поколінь. До прикладу, в Україні і загалом у світі досі існує така проблема, як недооцінка небезпеки деяких вакцин-контрольованих захворювань та, як наслідок, ігнорування рекомендацій щодо імунізації. Показовою є ситуація з вітряною віспою (або вітрянкою), небезпека якої недооцінюється суспільством. Вітряна віспа може стати причиною важких ускладнень: пневмонії, енцефаліту. У 0,4-2% дітей, які народилися від матері, інфікованої вірусом вітряної віспи під час вагітності, спостерігається синдром вродженої вітряної віспи (рубцювання шкіри, аномалії кінцівок, мозку та очей). При цьому слід враховувати, що при інфікуванні вірус здатний регенеруватися, викликаючи в людей у ​​віці старше 50 років, а також в осіб з ослабленим імунітетом вторинну інфекцію – оперізуючий герпес (або оперізуючий лишай)[xiv].

За оцінками ВООЗ, щороку у світі реєструється мінімум 140 мільйонів випадків вітряної віспи, у 4,2 мільйона випадків спостерігаються важкі ускладнення, 4200 людей гинуть[xv]. Причому летальність серед дорослих у 30-40 разів вища, ніж серед дітей у віці 5-9 років[xvi]. З огляду на те, що вітряна віспа є значною проблемою для громадської охорони здоров’я, ВООЗ виступає з рекомендаціями планової імунізації дітей проти цього захворювання. Наприклад, у США[xvii], Канаді[xviii], Німеччині[xix] вакцинація проти вітряної віспи є обов’язковою.

Ситуація з поширенням вакцин-контрольованих інфекційних захворювань свідчить про те, що держави у всьому світі зобов’язані ще більш відповідально ставитися до впровадження та ефективної реалізації багаторічних стратегій імунізації. Без комплексного перспективного плану важко і перемогти, і втримати результати. Саме багаторічна стратегія вакцинопрофілактики, передусім серед дітей та людей із груп ризику, – запорука епідеміологічної безпеки країни. А забезпечення належного рівня охоплення населення профілактичними щепленнями та налагодження безперервного постачання вакцин – одне із ключових завдань МОЗ.

В Україні є затверджена Стратегія розвитку імунопрофілактики та захисту населення від інфекційних хвороб, яким можна запобігти шляхом проведення імунопрофілактики, на період до 2022 року. Уряд схвалив її в листопаді 2019 року. Стратегією передбачено, зокрема, 100-відсоткове фінансування програми імунопрофілактики в межах Календаря профілактичних щеплень; спрощення вимог до організації пунктів щеплень та доступ до вакцин приватних медичних працівників, які підписали угоду з НСЗУ; оптимізація Календаря профілактичних щеплень відповідно до сучасних міжнародних рекомендацій.

Зміни до Календаря профілактичних щеплень набули чинності 10 грудня 2019 року. Серед нововведень: скасування ревакцинації від туберкульозу у 7-річному віці; зміщення першої дози вакцинації проти гепатиту В з першого місяця життя дитини на другий (це зменшує завантаженість кабінетів щеплень та медичного персоналу, збільшує кількість дітей, щеплених своєчасно, зменшує парентеральне навантаження і стрес від щеплення у дитини); дозвіл за епідпоказаннями щеплення проти кору у віці 6 місяців та розширення вікового діапазону для щеплення від кору серед дорослого населення.

Наступні кроки реалізації Стратегії передбачають: розширення Календаря профілактичних щеплень вакцинацією від ротавірусної, пневмококової інфекцій та вірусу папіломи людини; аудит та поновлення холодового ланцюга, розробка стандартних операційних процедур на всіх етапах транспортування і зберігання імунобіологічних препаратів; доступ до імунопрофілактики 80% цільових груп населення, які пропустили планову імунізацію у 2008–2016 роках; законодавче регулювання обмежень допуску в організовані дитячі колективи дітей, у яких відсутні відомості про обов’язкові профілактичні щеплення відповідно до Календаря.

Передбачається, що в ході реалізації Стратегії в Україні буде забезпечено елімінацію кору та краснухи, контроль та елімінацію гепатиту В, а також країна підтримуватиме статус території, вільної від поліомієліту.

Фахівці стверджують, що поставлені цілі – реальні. Але за однієї умови: якщо ми усвідомимо, що вакцинація – це і право, і обов’язок кожної людини, і наше спільне завдання – зробити так, щоб ми всі були захищені.

Усвідомлюючи виняткову важливість вакцинації, світова спільнота докладає зусиль для того, щоб якомога більше людей у ​​всіх країнах мали доступ до імунобіологічних препаратів. Компанія GSK розробила вакцини проти 21 із 31 захворювання[xx], які на даний момент можна попередити за допомогою вакцинації, щоб допомогти захистити людей на всіх етапах їхнього життя. GSK щодня виробляє і постачає жителям 158 країн більш ніж 2 мільйони доз вакцин. Приблизно кожна четверта дитина у світі захищена від захворювання вакциною, виробленою компанією[xxi]. Однак GSK не тільки забезпечує людей по всьому світу імунобіологічними препаратами, але і є активним учасником процесу підвищення обізнаності населення про вакцинацію.

В Україні GSK приділяє особливу увагу інформаційно-освітнім програмам про цінність вакцинації за допомогою організації численних освітніх програм для фахівців охорони здоров’я, батьків, журналістів, проведення таких масштабних заходів, як щорічний Вакцинний саміт. Ефективним джерелом інформації є також створений компанією GSK веб-ресурс «Мої щеплення».

[i] Plotkin SL & Plotkin SA. Chapter 1 in Plotkin SA et al. Vaccines. 6th Edition, Elsevier Saunders, 2012.

[ii] Laxminarayan R et al. Lancet 2016; 387:168–175; 7.

[iii] Ehreth J, “The global value of vaccination” in Vaccine 2003 Jan 30; 21 (7-8):596-600.

[iv] WHO, 2019. Immunization coverage. http://www.who.int/mediacentre/factsheets/fs378/en/

[v] ВОЗ, 2019. «Всемирная неделя иммунизации 2019 г.». https://www.who.int/ru/campaigns/world-immunization-week/world-immunization-week-2019

[vi] WHO, 2019. Immunization coverage. http://www.who.int/en/news-room/fact-sheets/detail/immunization-coverage

[vii] ВОЗ, 2020. Эпидемиологические данные ВОЗ. http://www.euro.who.int/__data/assets/pdf_file/0006/427938/2020-01-Epi_Data_RU_January-December-2019.pdf?ua=1

[viii] Центр громадського здоров’я МОЗ України, 2020. Інфекційна захворюваність населення України. https://phc.org.ua/kontrol-zakhvoryuvan/inshi-infekciyni-zakhvoryuvannya/monitoring-i-ocinka/infekciyna-zakhvoryuvanist-naselennya-ukraini

[ix] Центр громадського здоров’я МОЗ України, 2020. Імунізація в умовах пандемії COVID-19. https://phc.org.ua/news/imunizaciya-v-umovakh-pandemii-covid-19

[x] Міністерство охорони здоров’я України, 2020. Рекомендації ВООЗ: імунізація в умовах пандемії COVID-19. https://moz.gov.ua/article/news/rekomendacii-vooz-imunizacija-v-umovah-pandemii-covid-19

[xi] WHO, 2020.  Guidance on routine immunization services during COVID-19 pandemic in the WHO European Region (2020). http://www.euro.who.int/en/health-topics/communicable-diseases/rotavirus/publications/2020/guidance-on-routine-immunization-services-during-covid-19-pandemic-in-the-who-european-region-2020

[xii] Спільна офіційна позиція громадських об’єднань «Всеукраїнська асоціація дитячої імунології» та «Українська академія педіатричних спеціальностей» щодо проведення рутинної вакцинації (згідно календаря щеплень) дітей та дорослих в Україні в умовах
спалаху COVID-19 та заходів, що скеровані на обмеження поширення на території України випадків захворювань спричинених новим коронавірусом (SARS-CoV-2).

[xiii] Наказ МОЗ України №2070 від 11.10.2019 р. «Про внесення змін до Календаря
профілактичних щеплень в Україні та Переліку медичних протипоказань до
проведення профілактичних щеплень».  http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/RE34153.html

[xiv] Европейское региональное бюро ВОЗ, 2014. Еженедельный эпидемиологический бюллетень. https://www.who.int/immunization/position_papers/varicella_herpes_zoster_vaccine_pp_ru_2014.pdf?ua=1

[xv] WHO, 2014. Varicella and herpes zoster vaccines: WHO position paper, June 2014. https://apps.who.int/iris/bitstream/handle/10665/242227/WER8925_265-287.PDF

[xvi] Вакцины против ветряной оспы. Документ по позиции ВОЗ. https://www.who.int/immunization/varicella_RUS.pdf?ua=1

[xvii] CDC, 2019. Immunization Shedules. https://www.cdc.gov/vaccines/schedules/hcp/imz/child-adolescent.html

[xviii] Government of Canada, 2019. Provincial and Territorial Immunization Information. https://www.canada.ca/en/public-health/services/provincial-territorial-immunization-information.html

[xix] BZgA, 2019. Impfempfehlungen. https://www.impfen-info.de/impfempfehlungen/

[xx] WHO, Vaccines and diseases – Available at: http://www.who.int/immunization/diseases/en/ (last accessed March 2019); CDC, Vaccines and preventable diseases – Available at: http://www.cdc.gov/vaccines/vpd-vac/default.htm (last accessed March 2019); CDC, H1N1 flu – Available at: http://www.cdc.gov/h1n1flu/vaccination/ (last accessed March 2019); CDC, Smallpox vaccine – Available at https://www.cdc.gov/vaccines/vpd/smallpox/ (last accessed March 2019).

[xxi] Vaccines fact sheet, VGBU/VGU/0024/17.