События

Як працювати з емоційним вигоранням

Якщо ви помітили у себе симптоми емоційного вигорання, ви можете спробувати впоратися з ними самі. Хоча, ні. Не самі, а разом зі своїми близькими, рідними, друзями. Бо ви вже намагалися справитися зі всіма труднощами самостійно, і це призвело до вигорання. Зараз потрібно навчитися просити про допомогу.

емоційне вигорання

Як працювати з емоційним вигоранням

Крок 1. Спочатку ви маєте визнати проблему і заявити про неї. Сказати чоловікові та/або іншим людям, що вас оточують щось на кшталт такого: “Любі мої, мені конче необхідно сказати вам дещо важливе. Послухайте, будь ласка. Можливо, ззовні я виглядаю усміхненою та щасливою. Можливо, я все або майже все встигаю із запланованого. Можливо я часто роблю веселі селфі із дитиною, щоб всі бачили, як мені добре. Але насправді все не так. Мені погано. Я дуже втомлена та роблю все з останніх сил. В мене поганий сон та знижений настрій. Мені нічого не хочеться робити та одночасно я нервую, що щось не зробила. Я давно вже не відчувала спокою на душі. І я вже не можу справлятися з усім цим. Мені потрібна допомога”.

Крок 2. Коли ви попросили про допомогу і знайшли людей, які згодилися вас підтримати, треба передивитися весь ваш графік. Якими справами ви займаєтесь щодня? Що з цих справ можна делегувати іншим, а що зовсім прибрати? Наприклад, у вас маленька дитина і кожного ранку ви ходите з нею на прогулянку. У вас повинні бути вихідні, коли замість прогулянки ви зможете зануритися у гарячу ванну. Подумайте, хто б та коли зміг погуляти з дитиною два дні на тиждень? Чоловік, бабуся, погодинна няня? Делегуйте їм це.

Або ви кожен день готуєте вечерю. Без вихідних. Так не годиться. Подумайте, що можна зробити? Наприклад: на вихідних готує чоловік. Не хоче? Хай замовляє доставлення їжі.

Які ще справи лежать на вас, які міг би взяти на себе чоловік? Ходити з дитиною по лікарях? Купити штанці потрібного розміру? Якщо дозволити чоловікам дбати за власними дітьми та не контролювати їх, то можна довідатися, що татусі все вміють.

Або ви кожного дня водите свою дитину на кружок, а потім до ночі робите з нею уроки? Подумайте, чи дійсно потрібне таке навантаження і дитині, і вам? Чи можливо залишити один-два кружка і довірити дитині самостійно робити уроки? Ви вже своє відробили, коли були школяркою. Сенс в тому, щоб знайти максимум вільного часу для себе.

ЦЕ ТАКОЖ ЦІКАВО: 10 ПРАВИЛ СЧАСТЛИВЫХ МАМ

Крок 3. Припустимо, ви змогли знайти час для відпочинку. Що далі? Далі робіть те, що вам приємно: спіть, їжте, приймайте ванну, дивіться фільми, читайте, гуляйте з подругами, йдіть на виставку картин, у боулінг. Приємності, маленькі щоденні (почитати книжку), великі щотижневі (сходити у гості) та дуже великі щомісячні (поїхати за місто/сходити в аквапарк) повинні бути у вашому житті регулярно. Ви заслужили їх! Кожного дня у вас повинен бути час для себе і тільки для себе. Люди, що емоційно виснажені, втрачають себе, бо забувають про найголовніше — дбати про себе. Найголовніше посилання цього допису — турбуйтеся про себе, дбайте про себе, любіть себе. Робіть дітям хорошу маму.

Крок 4. Закрийте рота внутрішньому критику. Про все вищезазначене легко написати, але складно зробити. І справа не в тому, що ніхто вам не хоче допомогти, а на няню, доставлення їжі та клінінг немає грошей. А в тому, що буває складно дозволити собі інше життя, де не потрібно впахуватися до сьомого поту. Складно запросити няню, бо в голові звучить голос внутрішнього критика: “Ти жахлива мати, бо віддаєш дитину бозна-кому!”. Складно купити собі приємну дрібницю, бо в голові звучить думка: “Я обійдуся, краще дитині светрика нового куплю”. Складно попросити про допомогу, бо: “Я не справляюся зі своїми обов’язками, і це так соромно!”. Не вірте цьому голосу, він каже не правду. Скажіть собі замість критики: “Мені потрібно подбати про себе, бо я цього варта. Я хочу жити легко і щасливо. І я можу зробити це для себе”.

Всі ці кроки можна зробити разом з психологом, який підтримає та направить, коли буде важко.

Ольга Карпенко

 

Авторка матеріалу: Ольга Карпенко, лікарка-психологиня ГО «Лада»