Павло Зібров: Виховання дитини — це не тільки мама, але й тато
Народний артист України, відомий український співак, композитор та зірковий татусь Павло Зібров на честь весни подарував всім жінкам новий хіт «Я Тебе Люблю». В нас виникла чудова нагода поспілкуватися з улюбленим артистом та задати питання, які хвилюють наших читачів.
Павло Миколайович, як Ви вважаєте, що найголовніше повинні дати дитині батьки?
Навчити любити землю, на якій вона виросла, живе, шанувати мову, культуру і дивитися на свою родину. Для дітей головне — це приклад, як батьки живуть, в мирі, в любові, в повазі. В який обстановці дитина росте, така вона і буде. Так що нашій дитині (донька Діана — прим.ред.), мені здається, повезло, вона виросла в порядній, красивій сім’ї.
Чи вдавалось Вам поєднувати творчість з обов’язками батька?
Діаночка виховується в творчій сім’ї, тому, безумовно, в мене багато часу проходило за межами дому, тому що гастролі, репетиції… Більше мама займалася вихованням. Але донька приходила на ті концерти, на ті з’йомки, фестивалі, конкурси, де ми були, за лаштунки і дивилася на це все, як губка впитувала в себе нове і виростала на цьому всьому. Тому, безумовно, вона дуже творча людина, і я сподіваюсь, що пов’яже своє життя з творчісттю, зі сценою, з екраном, з телебаченням, з театром… Ще ж дуети! Дуети були змалечку, перший раз коли вона вийшла на сцену, їй було 5 рочків. Ми співали з дружиною, а вона танцювала, це була «Мелодія двох сердець» Віталія Білоножко, а потім співала на моїх сольних концертах в Україні, коли їй було 10, 12, потім 15 і потім вже вона у 18 заспівала дуетом, потім в 20. Так що вона постійно на сцені. Плюс вона вела мій ювілейний сольний концерт як ведуча, співведуча.
Який Ви батько?
Який я батько, треба спитати у моєї дружини і моєї доньки. Моя дружина на днях народженнях, на інших святах завжди каже: «Зібров, треба було вийти за тебе заміж лише для того, щоб народити таку доньку, як Діана». То думаю, що я гарний батько.
Я дуже люблю свою сім’ю, свою доньку, роблю все, щоб вона була щаслива. І як тато скаже, так по-маминому і буде (сміється — прим.ред.).
Є така пісня у мене, коли вона була маленькою, я написав на вірші Степана Галябарди «Я прихилю тобі світи, щоб у добрі зростала ти, доню, сонечко моє». Оце я і роблю все моє жіття.
Що Вас надихає в творчості? Над чим зараз працюєте?
По перше, це Господь Бог, який дав талант, змогу писати музику, бо це не кожному дано. Навчитися цьому можна чисто математично, якісь ази зробити, но щоби писати… Ну, одну пісню ти можешь написати, дві-три, але написати 200-300 пісень, різноманітних, романсів, серьозних, на будь-які теми, патріотичні, ліричні, війскові, про маму, про землю… Мені допомогає ще те, що в мене є прекрасні автори — це Юрій Рибчинський і Петро Мага. І є моя сім’я, яка мене контролює, Марина Володимирівна, дружина, контролює усі мої пісні і не випустить, не дай Бог, я не доробив, не дотягнув. А вже зараз усі мої твори контролює і донька, якій 21 рік, Діана. І вона каже: «Тато, ти можешь краще, дороби, перероби». І я починаю нервувати, безумновно, але слухаюсь, вона ж більш сучасна, більше сучасної музики слухає, тож вона моя направляюча сила.
Кому присвячений Ваш новий хіт «Я тебе люблю»?
Пісня «Я тебе люблю» присвячена моїй дружині, Марині. Це присвята на восьме березня. Весна починається, весна вже в нас в сім’ї розпочалась. Кохання. Розбуджується усе живе на планеті і в Києві. Хоча метіль і замела це все, але почуття в мене весняні. Якісь коштовності чи речі, ну да, поносиш день-два-три, рік, а там… зносиш, але твори такі, вони залишаються на багато-багато років, десятиліть.Так що це присвячення моїй дружині на восьме березня.
Щоб би Ви порадили татусям?
Що я пораджу татусям? Татусям я пораджу більше спілкуватися зі своїми дітьми, навіть якщо вони виростають, навіть якщо їм і 20, і 30 років, і 40. Все рівно діти приходять в рідний дім за порадою, за добрим словом. І коли добре, і коли погано, приймайте їх, особливо коли в біді, тут вони знайдуть захист, прихіст і розуміння, тому що сім’я — це фортеця. Отаке пам’ятайте.
А ще хочу порадити татусям таке: коли діти маленьки, виховання — це не тільки мама, але й тато.
Це спільний важкий труд, виховання дітей. Як то кажуть, що посієш, те й пожнеш.
Дякуємо за цікаву та відверту розмову!
