Коронавірус: рекомендації щодо харчування

Зараз світ переживає пандемію коронавірусу (CoV). Наприкінці 2019 року зараження CoV розпочалося у місті Ухань, Хубей, Китай. Спочатку він називався 2019 nCoV, а в лютому 2020 року Всесвітньою організацією охорони здоров’я його перейменовано на CoVID-19.

Ця епідемія розпочалася з зараження людини від тварини, і безпосередньо причиною смерті, як правило, є наслідки важкої атипової пневмонії. Зараз Світова організація охорони здоров’я CoVID-19 оголосила пандемією, і люди у всіх країнах перебувають на карантині, щоб зменшити поширення вірусу та навантаження на медичні ресурси. Оскільки карантин пов’язаний із перериванням робочого режиму, це може призвести до нудьги. Нудьга асоціюється з більшим споживанням енергії, а також споживанням більшої кількості жирів та вуглеводів. Крім того, під час карантину постійний інформаційний тиск щодо пандемії може бути стресом.

Харчові звички під час карантину

Отже, стрес штовхає людей на переїдання, здебільшого це реалізується у пошуку солодких «комфортних продуктів». Таке бажання споживати їжу певного виду визначається як «тяга до їжі», що є багатовимірним поняттям, яке включає емоційні (інтенсивне бажання їсти), поведінкові (пошук їжі), когнітивні (думки про їжу) та фізіологічні (слинотеча) процеси. Цікаво, що у потягу до їжі прослідковується гендерна різниця, серед жінок поширеність була вищою, ніж серед чоловіків.

Тяга до вуглеводів стимулює вироблення серотоніну, що в свою чергу позитивно впливає на настрій. У певному сенсі багата вуглеводами їжа може бути способом антистресового впливу. Вплив потягу до вуглеводів на знижений настрій пропорційний глікемічному індексу продуктів. Ця нездорова харчова звичка може збільшити ризик розвитку ожиріння, оскільки, крім стану хронічного запалення, вона часто ускладнюється захворюваннями серця, діабетом та захворюваннями легенів, які, як було доведено, збільшують ризик серйозніших ускладнень CoVID-19.

Стрес під час карантину призводить також до порушень сну, які, в свою чергу, ще більше погіршують стрес і збільшують споживання їжі, що породжує небезпечний порочний цикл. Тому важливо вживати на вечерю їжу, що містить або сприяє синтезу серотоніну та мелатоніну. Значна різноманітність рослин, включаючи коріння, листя, фрукти та насіння, такі як мигдаль, банани, вишня та овес, містить мелатонін та / або серотонін. Ці продукти можуть також містити триптофан, який є попередником серотоніну та мелатоніну. Білкова їжа, така як молоко та молочні продукти, є основними джерелами триптофану, що викликає сон. Більше того, триптофан бере участь у регуляції відчуття ситості та споживанні калорій за допомогою серотоніну, який в основному знижує споживання вуглеводів та жирів, а також пригнічує нейропептид Y, найпотужніший пептид гіпоталамусового орексигену.

Крім того, окрім властивостей, що викликають сон, молочні продукти, такі як йогурт, можуть також посилити природну активність клітин-кілерів та зменшити ризик респіраторних інфекцій. Під час карантину підвищений прийом макроелементів може супроводжуватися дефіцитом мікроелементів, як це відбувається при ожирінні, що зазвичай пов’язано з порушенням імунної відповіді, зокрема клітинно-опосередкованого імунітету, функції фагоцитів, вироблення цитокінів, спорідненості антитіл та системи комплементу, роблячи таким чином людину більш сприйнятливою до вірусних інфекцій.

Як правильно харчуватись під час карантину

Таким чином, протягом цього часу важливо подбати про харчові звички, дотримуючись здорового та збалансованого режиму харчування, що містить велику кількість мінералів, антиоксидантів та вітамінів. Кілька досліджень повідомляли, що фрукти та овочі, що постачають мікроелементи, які можуть посилити імунну функцію. Це відбувається тому, що деякі з цих мікроелементів, такі як вітамін Е, вітамін С та бетакаротин, є антиоксидантами.

Антиоксиданти збільшують кількість Т-клітинних підгруп, посилюють реакцію лімфоцитів на мітоген, збільшують продукцію інтерлейкіну-2, посилюють активність природних клітин-кілерів та збільшують відповідь на вакцину проти вірусу грипу порівняно з плацебо. Бета-каротин найпоширеніший у топінамбурі, моркві та зелених листових виробах, тоді як джерела вітаміну С включають червоний перець, апельсини, полуницю, брокколі, манго, лимони та інші фрукти та овочі. Основними дієтичними джерелами вітаміну Е є рослинні олії (соєва, соняшникова, кукурудзяна, зародки пшениці та волоські горіхи), горіхи, насіння, шпинат та брокколі. Крім того, карантин може бути пов’язаний із меншим часом перебування на свіжому повітрі, меншим перебуванням на сонці та зменшенням продукції вітаміну D в результаті зниження рівня 7-дегідрохолестерину в шкірі.

Повідомляється, що дефіцит вітаміну D взимку пов’язаний з вірусними епідеміями. Дійсно, адекватний рівень вітаміну D знижує ризик розвитку декількох хронічних захворювань, таких як рак, серцево-судинні захворювання, цукровий діабет та гіпертонія, що значно підвищує ризик смерті від інфекцій дихальних шляхів, у порівнянні із здоровими людьми.

Крім того, вітамін D захищає дихальні шляхи, підтримуючи щільні міжклітинні контакти, знешкоджуючи віруси, руйнуючи їхні оболонки за допомогою індукції кателіцидину та дефензину, а також зменшуючи вироблення прозапальних цитокінів вродженою імунною системою, отже, зменшуючи ризик цитокінової бурі, що призводить до пневмонії. Оскільки час перебування на свіжому повітрі і, отже, вплив сонця обмежений, рекомендується отримувати більше вітаміну D з дієти. Продукти, що містять вітамін D, включають рибу, печінку, яєчний жовток та продукти (наприклад, молоко, йогурт) з додаванням вітаміну D.

Іншим важливим мікроелементом, який має вирішальне значення для підтримки імунної функції, є цинк. Повідомлялося, що цинк інгібує тяжкий гострий респіраторний синдром (SARS) шляхом зв’язування та блокування коронавірусної РНК-залежної РНК-полімерази (RdRp) в клітинах Vero-E6. Хоча устриці містять найбільше цинку на порцію, найпоширенішою їжею для отримання цинку є птиця, червоне м’ясо, горіхи, насіння гарбуза, насіння кунжуту, квасоля та сочевиця. Всі вищеописані поживні речовини входять до складу середземноморської дієти, яка може представляти здорову схему харчування, якої слід дотримуватися в умовах карантину. Основними інгредієнтами середземноморської кухні є оливкова олія, свіжі фрукти та овочі, багаті білками бобові, риба та цільні зерна з помірною кількістю вина та червоного м’яса.

 

Джерело: Muscogiuri, G., Barrea, L., Savastano, S. et al. Nutritional recommendations for CoVID-19 quarantine. Eur J Clin Nutr 74, 850–851 (2020). https://doi.org/10.1038/s41430-020-0635-2