Дитина і розлучення: відверта сповідь мами

Ми продовжуємо публікувати відверту розповідь Тетяни Бучаки. Початок історії читайте у статті  Чи є життя після розлучення або історія однієї розлученки з «причепом».

Дитина і розлучення

Я пережила перехід на новий етап життя відносно швидко. Змирилась і прийняла цей факт дуже скоро. Було тільки одне важливе питання, яке мене хвилювало. Як пояснити дочці, що тато більше не прийде додому. Більше того, у тата нова жінка і нова квартира.

Я — відповідальна мама і вирішила, що дитині все ж таки батько потрібен, і він в її житті має бути. Сказала колишньому, що він може приходити до неї і водити на прогулянки, коли хоче і проводити стільки часу з нею, скільки може собі дозволити (бачте, яка молодець). Сама, правда, в ці дні помирала від внутрішнього болю, але трималась. Спершу ми домовились сказати їй, що він просто змінив роботу і тепер не зможе з нами жити. Їй було чотири і вона була розумніша, ніж здавалось.

Розуміння того, що тато більше з ними не живе прийшло само собою. І оскільки він ітак проводив з нами не багато часу, то пройшло воно достатньо легко. Але настала нова тема. В садочку у всіх почали народжуватись молодші братики і сестрички. І нам теж став дуже потрібен братик «як у Богдана».

Якось увечері ми повертись з садочку. Донька в черговий раз завела тему про братика:

• Мам, коли в мене буде маленький братик? – що я маю на це казати, розуміння того, що цей момент може тепер вже ніколи не настати, звичайно, засмучувало, але так я їй сказати не могла.
• Не зараз доню, це точно.
• А чому? – чому? чому? Що відповісти?
• Ну ти ж знаєш, що для того, щоб народилась дитинка треба, щоб були мама і тато? – мала закивала головою. – а в нас зараз папи нема.
• А мій тато вже не повернеться?
• Ні…
• Тоді треба знайти нового тата…

Як у тих дітей все просто. Знайти нового тата… Мамі б ще зі «старим» розібратись. Але тема про нового тата не зникла. І все частіше доня стала задавати дивні питання: «Який він буде? А чи буде зі мною гратись? А буде дарувати подарунки?». Добре, якби тільки питати. Вона стало активно видивлятись на вулицях «нового тата».

ЭТО ТОЖЕ ИНТЕРЕСНО: 7 СЕКРЕТОВ СЧАСТЛИВОГО БРАКА ОТ ДЖОНА ГОТТМАНА

Час ішов і наші рани гоїлись. Батько брав Дашу у якийсь із вихідних гуляв і приводив назад. Згодом я зрозуміла, що такий варіант мене не дуже влаштовує. Виходить я тільки і сиджу в очікуванні, поки вони нагуляються і вернуться. А в самої ніякого особистого життя. Прийшов час встановити рамки і подумати про себе кохану.

Якось прийшла мені думка, що було би добре, щоб він Дашу брав з ночівлею. Щоб я теж могла відпочити день, а не сидіти і чекати. Але тут одразу прийшла думка, що це ж треба буде якось доні розказати, що тато живе з іншою (ну, хай буде) тьотьою. А раптом це її травмує? А раптом вона засмутиться? А раптом вона Даші сподобається? А раптом вона буде краща, ніж я? А раптом вона Дашку ображатиме? Одним словом, я до цього ще була зовсім не готова.

Вирішила проконсультуватись у психолога. Знайшла онлайн консультацію і написала. І уявіть собі, що цей мега професіонал мені відповів? Що це ніяка для дитини не травма, що у дітей Дашиного віку рухлива психіка і вони все сприймають легко і без травм. Головне правильний підхід. Правильний підхід!!! А заключається він в тому, що я маю подружитись з папиною новою (ну хай буде) співмешканкою!!! Я! З людиною, яка зруйнувала моє життя! Та ніколи в житті!

Вирішила я, що порада спеціаліста рівно на «трієчку». Краще вмовлю Руслана спровадити пасію на ніч до родичів і взяти малу. Хитра, одним словом. Він ніби погодився, але вихідні проходили за вихідними, а Дашу ніхто брати на ніч не поспішав.

За всіма цими розмовами і думками минуло вже майже півроку як ми жили окремо. Я вже почала думати, про те, що хотіла би піти погуляти з друзями на «дорослі» гульки, але я не можу собі цього дозволити, бо Дашу забирають нерегулярно, і я завжди маю підлаштовуватись під плани колишнього чоловіка. Скриплячи зубами я наважилась. Провела з дочкою попередню бесіду.

• Доця, а ти б хотіла подивитись, де зараз живе твій тато?
• Так.
• А якщо у нього там інша тьотя?
• Ну то що. Я буду з нею дружити, а любити буду тільки тебе.

Невимовна гордість і сум пройняли мене наскрізь. Гордість від того, що вона така не по-дитячому розумна, і сум від того, що можливо це я вкрала у неї дитячу безтурботність.

ЭТО ТОЖЕ ИНТЕРЕСНО: КРИЗИС ЖЕНЫ И НОВОИСПЕЧЕННОЙ МАМЫ: КАК УСПЕШНО ЕГО ПРЕОДОЛЕТЬ

Від так я вручила дитя батькові на вихідні зі словами: «Чекаю вас завтра». Він намагався пояснити, що він же вдома не сам, і у них були плани на завтра. Я вдихнула, видихнула і сказала вже на ходу: «Вона в курсі. У мене теж плани. Бувай».

Це був найважчий і разом з тим найправильніший мій вчинок. Від тоді я отримала в своє розпорядження вихідні хоча б раз у два тижні.

Скажу, що всі мої страхи пов’язані з тим, що нова татова (ну, ви вже знаєте) подруга, сподобається їй більше, ніж я, і намагатиметься вкрасти мою дитину виявились даремними. Жінкам важко прийняти дитину від іншої жінки. Вже минуло два роки з того часу, вона так і лишилась до Даші байдужою (хоча я навіть не уявляю, як це може бути – Даша зачаровує всіх своєю безпосередністю). Та мені ця байдужість тільки на руки. Зараз, наскільки розповідає дочка, вона рідко бере участь у їхніх розвагах.

Звичайно, донька ще не раз казала, що хоче жити як колись, всі разом. Тоді я черговий раз їй пояснювала, що так вже не буде, і ми маємо жити далі. Головне — терпіння і розуміння. Я ні разу не сказала, нічого поганого про її батька, але з часом розповіла правду, про те, чому ми не живемо разом настільки зрозумілими для неї словами, якими могла.

Я не вправі давати поради. Я не спеціаліст і не професіонал. У кожного своя доля. Єдине, що слід усвідомити – діти розумніші, ніж ми думаємо. І здатні прийняти і зрозуміти будь що. Головне бути з ними чесними і відкритими.

Далі ТУТ

Автор: Тетяна Бучака